1. Визнання України: 28 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 січня 1992 року.
3. Політичні відносини
Відносини між Україною та Японією позбавлені політичних проблем та розбіжностей і відзначаються спільністю поглядів та позицій з багатьох актуальних міжнародних питань.
Японія рішуче засудила російську агресію проти України і незаконну окупацію території нашої держави та приєдналася до режиму міжнародних санкцій проти Росії.
Японія є впливовим членом ключових міжнародних організацій, зокрема «Групи семи», МВФ, ОЕСР, а також залишається перспективним торговельно-економічним партнером як провідний міжнародний кредитор та один з центрів закордонних інвестицій. Це створює сприятливий фундамент для розвитку багатьох векторів співпраці, зокрема у торговельно-економічний, науковій, гуманітарній, освітній та інших сферах.
Японія надає Україні суттєву технічну, грантову та фінансову допомогу як напряму, так й у рамках проєктів міжнародних організацій з метою зміцнення демократичних інститутів, проведення адміністративних та економічних реформ, розвитку культури, освіти, медицини, а також інфраструктури в нашій країні.
З 1995 р. в Парламенті Японії існує парламентська Асоціація дружби «Японія - Україна» (голова – Е.Морі). У Верховній Раді України діє група з міжпарламентських зав’язків з Японією (співголови – Я.Железняк та Г.Михайлюк).
Останніми роками політичні контакти між обома державами розвиваються динамічно.
5-6 червня 2015 р. відбувся перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Прем’єр-міністра Японії С.Абе в Україну.
5-7 квітня 2016 року Президент України П.Порошенко здійснив офіційний візит до Японії на запрошення Прем’єр-міністра Японії С.Абе.
У ході візиту Глава Української держави був прийнятий Імператором Японії Акіхіто, провів переговори та зустрічі з Прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, Спікером Палати представників Парламенту Японії Тадаморі Осімою, Головою Палати радників Парламенту Японії Масаакі Ямадзакі та Головою японської парламентської Асоціації дружби «Японія-Україна» Ейсуке Морі.
26 лютого-2 березня 2017 року Голова Верховної Ради України А.Парубій здійснив робочий візит до Японії на запрошення уряду Японії.
21-24 жовтня 2019 р. Президент України В.Зеленський здійснив робочий візит до Японії з метою участі у церемонії інтронізації Імператора Нарухіто, яка відбулась 22 жовтня.
У ході візиту відбулись зустрічі Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Японії С.Абе, Спікером Палати представників Парламенту Японії Т.Осіма, Головою Палати радників Парламенту Японії А.Санто, Головою Парламентської асоціації дружби «Японія-Україна» Е.Морі, Президентом Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) С.Кітаока, керівництвом Японської асоціації нової економіки (JANE) та корпорації «Марубені».
У ході візиту японська сторона підтвердила незмінність своєї політики щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, високо оцінила зусилля української влади щодо реалізації всебічних реформ в Україні та акцентувала увагу на готовності офіційного Токіо продовжити політику підтримки цих реформ.
Підтримується активний діалог на рівні міністрів закордонних справ обох держав. Так, 17 липня 2014 р. Україну відвідав Міністр закордонних справ Японії Ф.Кісіда, а 2-3 березня 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Японії.
21-24 жовтня 2019 р. Міністр закордонних справ України В.Пристайко відвідав Японію у складі офіційної делегації на чолі з Президентом України. У ході візиту В.Пристайко провів зустріч з Міністром закордонних справ Японії Т.Мотегі.
4. Торговельно-економічне співробітництво
Після підписання між Україною та Японією у 2015 р. Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій, а також запровадження у 2016 р. поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на основі Угоди про асоціацію, Україна стала більш привабливою для японського бізнесу в інвестиційному і торговельному сенсах.
Ключовими документами, які визначають двостороннє торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво наразі є:
У 2019 р. загальний товарообіг між Україною і Японією досяг рівня 1,24 млрд. дол. США. При цьому український експорт становив 260 млн. дол. США, а імпорт з Японії – 975 млн. дол. США. Український експорт формується головним чином за рахунок товарів з низьким рівнем доданої вартості, а саме залізних руд і концентратів (56% товарного експорту) та тютюнових виробів (29%). Водночас структура японського імпорту характеризується стабільністю і складається насамперед з автомобілів (65% японського імпорту в Україну), а також продукції важкого машинобудування, оптичних і фотографічних апаратів та електричних машин.
Слід зазначити, що у 2017 р. було отримано дозвіл для імпорту до Японії продукції молочної галузі України, а у 2019 р. узгоджено сертифікати здоров’я на експорт з України до Японії м’яса курятини, а також свіжих яєць. Досягнуті результати сприятимуть розширенню номенклатури українського експорту та зменшенню дисбалансу у двосторонній торгівлі товарами.
Прямі іноземні інвестиції Японії в Україну станом на 01.01.2020 р. становили майже 140 млн. дол. США і протягом 2019 р. збільшились на 560 тис. дол. США. В Україні успішно працюють підприємства японських компаній «Yazaki» (Ужгородський район Закарпатської обл.) і «Fujikura» (Яворівський район Львівської обл.) з виробництва електричного й електронного устаткування для автотранспортних засобів орієнтовані на автомобільні заводи ЄС. Водночас, корпорація «Japan Tobacco Inc.», яка працює в Україні з 1993 р., інвестувала у новітнє обладнання тютюнової фабрики у м.Кременчук орієнтовно 320 млн. дол. США, які проте зареєстровані як швейцарські інвестиції, оскільки надходили в Україну через швейцарську дочірню компанію «Japan Tobacco Swiss Inc.». Значна частина продукції Кременчуцької тютюнової фабрики відправляється на експорт в Японію.
Фінансово-кредитне співробітництво України з Японією реалізується головним чином в рамках програми Офіційної допомоги розвитку (ODA) Уряду Японії на основі співпраці з Японським агентством міжнародного співробітництва JICA. З початку встановлення у 1992 році дипломатичних відносин Японія у рамках ODA надала Україні допомогу на загальну суму понад 3,2 млрд. дол. США, з яких понад 1,86 млрд. дол. США надійшло протягом 2014-2019 рр.
Особливе значення в рамках програми ОДР має реалізація масштабних проєктів.
Так у 2012 р. на основі пільгового ієнового кредиту на суму 19 млрд. яп. ієн (приблизно 200 млн. дол. США на 40 років під 1,5% річних) було запущено в експлуатацію термінал «D» Міжнародного аеропорту «Бориспіль».
На сьогодні в рамках програми ODA реалізується проєкт «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької стансії аерації (БСА)» на основі ієнового кредиту вартістю 108,19 млрд. яп. ієн (близько 1 млрд. дол. США) терміном на 40 років під 0,1% річних і з 10-річним пільговим періодом.
На стадії узгодження перебуває проект «Будівництво мостового переходу через р.Південний Буг у м.Миколаєві», по якому вже розроблено техніко-економічне обґрунтування проєкту.
Протягом 2014-2019 рр. Японія щорічно надавала на відновлення інфраструктури Донбасу допомогу через міжнародні організації: ОБСЄ, Міжнародну Організацію Червоного Хреста, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Програму розвитку ООН (ПРООН) та інші. Так, у 2019 р. Японією на підтримку східних регіонів України було виділено 2,82 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Одним із ключових аспектів розбудови двосторонніх українсько-японських відносин є співпраця у галузі культури, яка зосереджена на проведенні культурно-мистецьких заходів з популяризації України в Японії та Японії в Україні.
У 2006 р. було проведено «Місяць України в Японії». Посольством Японії в Україні та Українсько-японським центром у Києві на постійній основі організовуються заходи з популяризації японської культури в нашій державі.
У 2016 р. у місті Сома префектури Фукусіма було встановлено скульптуру З.Скоропаденко «The Hope» в знак підтримки постраждалих від цунамі та атомної катастрофи на Фукусімській АЕС. 26 квітня 2019 р. таку скульптуру відкрито в Українському національному музеї «Чорнобиль» у Києві у рамках відзначення 33-ї річниці аварії на Чорнобильський АЕС.
Згідно з Указом Президента України, 2017 рік було оголошено «Роком Японії в Україні». Серед основних заходів слід зазначити висаджування японських сакур на території України; проєкт муралів японського художника К.Міядзакі «Крізь стіни» («Over the Wall»); презентація картин манги про українських військових японської художниці Нацуме; проведення виставки «Уявний путівник: Японія» в Мистецькому арсеналі.
У вересні – жовтні 2018 р. у бізнес-центрі м.Токіо «World Trade Center Building» організовано фотовиставку про Україну з нагоди 27-ї річниці незалежності України, в рамках якої представлено популярні туристичні місця, історичні пам’ятки, краєвиди, традиційні вироби, національні страви нашої країни.
У листопаді 2018 р. проведено «Тиждень України» у Токіо, в рамках якого організовано виставку українського мистецтва, презентацію про Україну, показ стрічки «Дякую», майстер-класи з виготовлення ляльок-мотанок та української вишивки, а також концерт українсько-японської дружби.
23 грудня 2018 р. у м.Токіо презентовано японське кімоно з українськими мотивами, створене у рамках проєкту «Imagine OneWorld Kimono Project», який має на меті презентацію японських кімоно з національними мотивами різних країн світу під час проведення Олімпійських ігор у Токіо. Автором «українського кімоно» є майстер техніки фарбування шовку з використанням рослинних мотивів «кага-юдзен» – М.Ота (преф.Ісікава), а його спонсором – С.Іде. Пояс для кімоно «обі» виготовлено у м.Кіото.
У 2019 р. Посольством України в Японії у співпраці з японськими партнерами та українською громадою проведено «Дні української культури» у містах Токіо, Йокогама, Наґоя та Кіото, які включали майстер-класи Петриківського розпису за участі народної майстрині Г.Назаренко; фешн-шоу в українському стилі; виставки українського традиційного вбрання з колекції О.Скрипки; покази стрічок «Дякую», «Книга-мандрівка. Україна», «Зима в огні» та «Кіборги»; концерти української класичної музики за участі віртуозів фортепіано та сопілки з Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка А.Іванюшенко та Б.Корчинської, а також японської скрипальки Т.Савада; дводенний фестиваль «Українське Різдво» тощо.
На постійній основі проводяться фотовиставки про Україну з туристичної та історичної тематики у бізнес-центрах, громадських та навчальних закладах Японії.
Великою популярністю в Японії користуються гастролі Національного академічного театру опери та балету, Симфонічного оркестру Національної філармонії України на чолі з з його головним диригентом народним артистом України Миколою Дядюрою, українських композиторів та музикантів (В.Сильвестров, О.Гринюк, О.Криса тощо). Вагомий внесок у популяризацію української культури роблять українська оперна співачка Оксана Степанюк, бандуристки Катерина та Наталія Гудзій.
Представники України беруть участь у культурно-мистецьких заходах Японії. З 2018 р. за сприяння Посольства забезпечується участь представників нашої держави у міжнародних культурних фестивалях «Global Citizen Festa in Odawara» (м.Одавара, префектура Канагава), «Tokyo Tower Arts Festival» (м.Токіо), «Minato City World Carnival» (м.Токіо), «Global Festa Japan» (м.Токіо).
Українське мистецтво дедалі активніше просувається в арт-просторі Японії. 2019 рік позначено участю З.Скоропаденко у проєкті «World Art Tokyo», а також виставкою робіт М.Вайсберга, О.Джураєвої, О.Сиси, Б.Сороки, З.Скоропаденко, О.Стратійчук у рамках 104-го арт-салону найстарішої японської асоціації митців «Нікатен», який проводиться в Токійському національному арт-центрі. Під час заходу «Tokyo Midtown Koi Festival» представлено японського коропа за дизайном Р.Мініна.
У рамках підготовки до Олімпійських ігор у м.Токіо підписано угоди щодо організації тренувальних таборів збірної України в м.Ойта (префектура Ойта), м.Касіхара (префектура Нара), м.Хіно (префектура Токіо), м.Амагасакі (префектура Хіого) та м.Саппоро (префектура Хоккайдо), а також розпочато співпрацю у рамках «Культурної Олімпіади».
Підтримуються контакти між спорідненими містами – Одесою та Йокогамою (з 1965 р.) і Києвом та Кіото (з 1971 р.).
У 2015 році Одеса і Йокогама відзначали 50-річний ювілей встановлення побратимських зв’язків. У зв’язку з цим, 2 вересня 2015 р. за сприяння Посла Японії в Україні Ш.Сумі, Одеського міського голови Г.Труханова та голови міжнародного департаменту мерії м.Йокогама М.Секіяма, в одеському парку біля Потьомкінських сходів, було висаджено розсаду троянд – квітів, які є символом міста Йокогама.
У 2001 р. з нагоди 30-ї річниці встановлення побратимських зв’язків у Кіото перед будівлею міської адміністрації встановлено пам’ятник дружби з Києвом, презентований українською стороною.
У червні 2017 р. відбувся візит мера м.Кіото Д.Кадокава до м.Київ. У рамках візиту Мер Кіото разом із Мером Києва В.Кличком відкрили реконструйований «Парк Кіото» у Деснянському районі м.Київ, а також японський сад каміння, який створили у парку.
Заходи Посольства України в Японії у 2020 р.:
26 лютого 2020 р. в Посольство Укаїни в Японії провело церемонію нагородження представників проєкту «Imagine One World Kimono Project» нагоргодами Міністерства культури, молоді та спорту України, у зв'язку із створенням "українського кімоно".
З 29 травня по 1 жовтня 2020 р. у спіпраці з українською художницею З.Скоропаденко Посольство України в Японії відкрило віртуальну виставку «Сумо. Життя чемпіона», присвячену 80-тиріччу з дня народження великого японського сумоїста українського походження Івана Боришка, або Тайхо Кокі, який народився 29 травня 1940 р.
1 жовтня 2020 р. на сайті Посольства України в Японії відкрито віртуальну фотовиставку, присвячену 55-й річниці встановлення побратимських зв’язків між Одесою та Йокогамою. Захід організовано Посольством України в Японії у співпраці з мерією м.Йокогама. У рамках виставки представлені фотографії зазначених міст українського фотографа з м.Одеса Олександра Гіманова та японського фотографа з м.Йокогама Кацутаро Хіраяма (https://japan.mfa.gov.ua/news/fotovistavka-prisvyachena-55-j-richnici-vstanovlennya-pobratimskih-zvyazkiv-mizh-odesoyu-ta-jokogamoyu?fbclid=IwAR3SduMnCUsu2msbujH2F95n8WP0bNJbE13GQuSl3TAESeqrTlbLl_xDWQ4).
Протягом жовтня 2020 р. забезпечено представлення України у міжнародній фотовиставці «Festivals in the World», а також презентацію світлин українського вбрання та промо-роликів про Україну на станції «Сінагава» м.Токіо (пропускна спроможність станції - 370 тис. пасажирів на день).
9 листопада 2020 р. забезпечено видання пам’ятних марок «Україна – місто Хіно» в рамках культурної співпраці напередодні Олімпійських ігор у м.Токіо
6. Науково-технічне та освітнє співробітництво
Основним механізмом двостороннього діалогу між Україною та Японією в науково-технологічній сфері, просуванні спільних дослідницьких проєктів, зокрема, в нано-, інформаційних та біотехнологіях, відновлювальній енергії тощо є Українсько-японська комісія з науково-технічного співробітництва. Перше (установче) засідання Комісії відбулося у Києві у 2006 р., 2-ге у 2011 р. у Токіо, 3-є засідання пройшло у 2013 р. у Києві.
У 2011 році була започаткована взаємодія України з Японією з метою вивчення та використання українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії та можливості його застосування японською стороною - так звана співпраця по лінії «Фукусіма-Чорнобиль».
Україна стала однією з перших країн, яка запропонувала Японії гуманітарну, експертну, консультативну та технічну допомогу для подолання наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1».
Протягом 2011-2013 рр. з метою вивчення українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії Україну відвідали японські делегації різних рівнів (урядових, неурядових, науково-експертних, муніципальної влади, а також представників ЗМІ), а українські експерти здійснювали візити в Японію, у т.ч. до префектури Фукусіма. Під час візитів відбувся обмін досвідом щодо подолання наслідків аварій на АЕС, відновлення довкілля після техногенних аварій, а також обговорення можливих дій та механізмів взаємодії між двома країнами по лінії співпраці «Фукусіма-Чорнобиль».
18 квітня 2012 р. було підписано Угоду між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, та вперше між двома країнами, які постраждали від найбільших у світі аварій на АЕС закладено правові основи подальшої співпраці з метою об’єднання науково-технічного потенціалу і ресурсів, а також використання знань і досвіду експертів обох країн у сфері подолання наслідків аварій на АЕС.
У відповідності до положень зазначеної вище Угоди, з 2012 року проводяться засідання Спільного комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. На сьогоднішній день у 2012, 2013, 2015, 2016 та 2017 рр. було проведено п’ять засідань зазначеного Комітету.
Наразі також успішно розвивається науково-технічне співробітництво за програмою «Наукове і науково-технічне партнерство для сталого розвитку» (SATREPS), яким передбачено вивчення гідрологічних об’єктів зони відчуження Чорнобильської АЕС, їх стану та забруднення, дослідження забруднення перелогів, лісових масивів та атмосфери.
Співпраця у галузі освіти переважно визначається двома програмами уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам, аспірантам, викладачам та дослідникам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії у специфічній галузі.
Зокрема, Міністерство освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії продовжує впровадження програми з вивчення та удосконалення японської мови для студентів-японістів українських ВНЗ, а також програм стажування для аспірантів різних напрямків. Японською Фундацією реалізовано низку програм стажування для аспірантів та викладачів японської мови.
За даними Міністерства юстиції Японії, станом на червень 2019 р., в Японії перебувало 30 викладачів, 8 дослідників та 104 студенти з України.
Розвивається співробітництво між ВНЗ України та Японії. Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка активно співпрацює з університетами Рюкоку (м.Кіото), Тенрі (м.Нара), Цукуба (м.Цукуба), Аояма Ґакуін (м.Токіо); Інститут агроекології і природокористування НАН України з Університетом Кобе Ґакуін; Київський національний лінгвістичний університет з Осакським університетом економіки і права, Львівський національний університет імені І.Франка з Токійським університетом іноземних мов. У травні 2018 р. за сприяння Посольства України в Японії підписано угоду про студентський обмін між Тоямським університетом міжнародних досліджень та Одеським національним університетом імені І.І.Мечникова.
Щороку проводяться засідання Асоціації україністів Японії на чолі з професором Університету Кобе Ґакуін Й. Окабе. Головне завдання діяльності Асоціації – ознайомлення всіх бажаючих з історією та традиціями України.
Українська мова наразі викладається в якості факультативу в Токійському університеті іноземних мов.
7. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 54
Ключові документи:
8. Українська громада
Станом на липень 2020 р., за офіційними даними Міграційної служби Японії, в країні проживають 1940 громадян України.
За даними японської статистики, приблизно чверть українців перебувають в Японії у зв’язку із працевлаштуванням. Переважна більшість українських громадян знаходяться в Японії в якості членів сімей і мають статус постійного резидента. Водночас, остання категорія громадян також здебільшого працевлаштована і користується усіма правами і соціальними пільгами, які мають громадяни Японії.
Щодо громадян України, які в’їхали в Японію на підставі робочої візи, то серед них переважають висококваліфіковані фахівці, спеціалісти з IT технологій, наукові співробітники, дослідники, митці тощо.
З 2005 р. в Токіо працює Місія православної церкви України в Японії.
Основні осередки української громади в Японії розташовані у містах Токіо, Йокогама (префектура Канагава), Наґоя (префектура Аіті), Кіото й Осака (регіон Кансай).
У м.Токіо активну діяльність веде українська спільнота «Краяни» та українська недільна школа «Джерельце», відкрита у 2009 р.; у м. Наґоя – «Японсько-українська культурна асоціація», яку було засновано і офіційно зареєстровано у лютому 2018 р. За ініціативи громади у містах Токіо та Наґоя на постійній основі проходять мегамарші у вишиванках. Українська громада також бере активну участь у культурних заходах з популяризації України, що реалізуються в Японії.
У вересні 2019 р. у м.Токіо відкрито українську школу дитячого розвитку «Хробачок».