Визнання України: 28 грудня 1991 року.
Встановлення дипломатичних відносин: 26 січня 1992 року.
Політичні відносини
Відносини між Україною та Японією позбавлені будь-яких політичних проблем та розбіжностей і відзначаються спільністю поглядів та позицій з вирішення багатьох актуальних міжнародних питань. Обидві країни відстоюють фундаментальні принципи верховенства права, демократії та загальнолюдських цінностей.
З початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України урядом Японії надається фінансова, військово-технічна, гуманітарна та інші види допомоги як на двосторонній основі, так і по лінії міжнародних організацій.
Станом на липень 2023 року, урядом Японії було запроваджено 21 пакет санкцій проти рф та інші обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб рф, рб, самопроголошених керівників т.зв. ОРДЛО та українських колаборантів, причетних до підбурювання ведення агресивної війни проти України.
Від початку російської збройної агресії Японія активізувала зусилля із надання гуманітарної та фінансової допомоги Україні. Станом на червень 2023 року загальний пакет фінансової допомоги, у т.ч. через міжнародні інституції складає 7.6 млрд. дол.США. Крім того, Японією виділено 300 млн. дол. США на екстрену гуманітарну допомогу для громадян України, які потерпають від наслідків збройної агресії рф, а також для тимчасово переміщених осіб, що були змушені виїхати за межі України (використовуються через механізми міжнародних організацій та японські НУО).
Японія є впливовим членом ключових міжнародних організацій, зокрема «Групи семи» (саміт відбувся з 19 по 21 травня 2023 року у м.Хірошіма), МВФ, Світового банку, ОЕСР, а також залишається перспективним торговельно-економічним та фінансовим партнером як провідний міжнародний кредитор та один з центрів закордонних інвестицій. У червні 2022 року Японію було обрано до складу непостійних членів РБ ООН на період 2022-2023 років. Це створює сприятливий фундамент для розвитку багатьох векторів співпраці, зокрема у торговельно-економічний, кредитно-фінансовій, науково-технічній та інших сферах.
Динамічно розвиваються політичні контакти між обома державами.
5-6 червня 2015 р. відбувся перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Прем’єр-міністра Японії С.Абе в Україну.
5-7 квітня 2016 року Президент України П.Порошенко здійснив офіційний візит до Японії на запрошення Прем’єр-міністра Японії С.Абе.
26 лютого - 2 березня 2017 року Голова Верховної Ради України А.Парубій здійснив робочий візит до Японії на запрошення уряду Японії.
21-24 жовтня 2019 р. відбувся робочий візит Президента України В.Зеленського до Японії з метою участі у церемонії інтронізації Імператора Японії Нарухіто (22 жовтня).
22 березня 2023 р. відбувся неоголошений візит Прем’єр-міністра Японії Ф.Кішіди, під час якого лідери двох країн підписали Спільну заяву про особливе глобальне партнерство між Україною та Японією.
20-21 травня 2023 р. відбувся неоголошений візит Президента України В.Зеленського для участі у Саміті «Групи семи» (м.Хірошіма), у рамках якого було проведено низку двосторонніх зустрічей з лідерами країн G7, а також Індії, Республіка Корея, Австралії, Індонезії.
З початку вторгнення росії в Україну між лідерами двох країн відбулись сім телефонних розмов - 15.02.2022, 28.02.2022, 04.03.2022, 26.04.2022, 30.09.2022, 06.01.2023 та 09.06.2023.
Підтримується діалог на рівні міністрів закордонних справ обох держав.
17 липня 2014 р. Україну відвідав Міністр закордонних справ Японії Ф.Кішіда.
2-3 березня 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Японії.
21 жовтня 2019 р. відбулась зустріч Міністра закордонних справ України В.Пристайка з Міністром закордонних справ Японії Т.Мотегі (м.Токіо).
З початку широкомасштабного військового вторгнення відбулась низка контактів між Міністром закордонних справ України Д.Кулебою та Міністром закордонних справ Японії Й.Хаяші (25.02.2022 - телефонна розмова, 02.04.2022 - зустріч у м.Варшава, 07.04.2022 - зустріч у м.Брюссель на полях міністерського засідання країн-учасниць «Великої сімки» та країн-членів НАТО, 13.05.2022 - зустріч у м.Вайсенхаус (Німеччина) на полях міністерського засідання країн-учасниць «Великої сімки»).
24 січня 2023 р. відбулась онлайн зустріч міністрів закордонних справ «Групи семи» за участі МЗС України Д.Кулеби, під час якої сторони обговорили питання щодо конкретних кроків кожної країни з надання допомоги Україні, у т.ч. необхідної для проходження зимового періоду, та відновлення енергетичної інфраструктури України.
18 лютого 2023 р. відбулась зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Японії Й.Хаяші на полях Мюнхенської безпекової конференції, у рамках якої було підтверджено налаштованість Японії й надалі надавати всебічну підтримку та допомогу Україні.
04 квітня 2023 р. у м.Брюссель на полях міністерського засідання країн-учасниць «Групи семи» та країн-членів НАТО відбулась коротка зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Японії Й.Хаяші.
З 1995 р. в Парламенті Японії існує парламентська Асоціація дружби «Японія - Україна» (голова Ейсуке Морі). Е.Морі відвідував Україну у 2013, 2015 та 2019 рр.
З 15 жовтня 2019 року у Верховній Раді України було відновлено діяльність групи з міжпарламентських зв’язків з Японією (співголови - Ярослав Железняк (партія «Голос») та Галина Михайлюк (фракція «Слуга народу»)).
23 березня 2022 р. відбувся онлайн виступ Президента України В.Зеленського перед членами обох палат Парламенту Японії (вперше в історії японського парламентаризму лідер іноземної країни звернувся до керівництва держави та представників вищого законодавчого органу країни).
Протягом лютого – березня 2022 року Парламентом Японії ухвалено дві резолюції – щодо необхідності відновлення миру і регіональної стабільності на тлі ескалації напруги навколо України (09.02.2022) та щодо засудження вторгнення рф на територію України (02.03.2022).
Японія приєдналася до вимоги демократичних країн щодо необхідності проведення ретельного розслідування Міжнародним судом ООН воєнних злочинів рф в Україні.
У ході всіх контактів на найвищому та високому рівнях японською стороною підтверджується незмінність позиції щодо безумовної підтримки суверенітету і територіальної цілісності України, засуджується вторгнення росії на територію України та висловлюється готовність продовжувати надавати всебічну фінансову, гуманітарну та військово-технічну допомогу.
4. Торговельно-економічне співробітництво
Після підписання між Україною та Японією у 2015 р. Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій, а також запровадження у 2016 р. поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на основі Угоди про асоціацію, Україна стала більш привабливою для японського бізнесу в інвестиційному і торговельному сенсах.
Ключовими документами, які визначають двостороннє торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво наразі є:
У 2019 р. загальний товарообіг між Україною і Японією досяг рівня 1,24 млрд. дол. США. При цьому український експорт становив 260 млн. дол. США, а імпорт з Японії – 975 млн. дол. США. Український експорт формується головним чином за рахунок товарів з низьким рівнем доданої вартості, а саме залізних руд і концентратів (56% товарного експорту) та тютюнових виробів (29%). Водночас структура японського імпорту характеризується стабільністю і складається насамперед з автомобілів (65% японського імпорту в Україну), а також продукції важкого машинобудування, оптичних і фотографічних апаратів та електричних машин.
Слід зазначити, що у 2017 р. було отримано дозвіл для імпорту до Японії продукції молочної галузі України, а у 2019 р. узгоджено сертифікати здоров’я на експорт з України до Японії м’яса курятини, а також свіжих яєць. Досягнуті результати сприятимуть розширенню номенклатури українського експорту та зменшенню дисбалансу у двосторонній торгівлі товарами.
Прямі іноземні інвестиції Японії в Україну станом на 01.01.2020 р. становили майже 140 млн. дол. США і протягом 2019 р. збільшились на 560 тис. дол. США. В Україні успішно працюють підприємства японських компаній «Yazaki» (Ужгородський район Закарпатської обл.) і «Fujikura» (Яворівський район Львівської обл.) з виробництва електричного й електронного устаткування для автотранспортних засобів орієнтовані на автомобільні заводи ЄС. Водночас, корпорація «Japan Tobacco Inc.», яка працює в Україні з 1993 р., інвестувала у новітнє обладнання тютюнової фабрики у м.Кременчук орієнтовно 320 млн. дол. США, які проте зареєстровані як швейцарські інвестиції, оскільки надходили в Україну через швейцарську дочірню компанію «Japan Tobacco Swiss Inc.». Значна частина продукції Кременчуцької тютюнової фабрики відправляється на експорт в Японію.
Фінансово-кредитне співробітництво України з Японією реалізується головним чином в рамках програми Офіційної допомоги розвитку (ODA) Уряду Японії на основі співпраці з Японським агентством міжнародного співробітництва JICA. З початку встановлення у 1992 році дипломатичних відносин Японія у рамках ODA надала Україні допомогу на загальну суму понад 3,2 млрд. дол. США, з яких понад 1,86 млрд. дол. США надійшло протягом 2014-2019 рр.
Особливе значення в рамках програми ОДР має реалізація масштабних проєктів.
Так у 2012 р. на основі пільгового ієнового кредиту на суму 19 млрд. яп. ієн (приблизно 200 млн. дол. США на 40 років під 1,5% річних) було запущено в експлуатацію термінал «D» Міжнародного аеропорту «Бориспіль».
На сьогодні в рамках програми ODA реалізується проєкт «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької стансії аерації (БСА)» на основі ієнового кредиту вартістю 108,19 млрд. яп. ієн (близько 1 млрд. дол. США) терміном на 40 років під 0,1% річних і з 10-річним пільговим періодом.
На стадії узгодження перебуває проект «Будівництво мостового переходу через р.Південний Буг у м.Миколаєві», по якому вже розроблено техніко-економічне обґрунтування проєкту.
Протягом 2014-2019 рр. Японія щорічно надавала на відновлення інфраструктури Донбасу допомогу через міжнародні організації: ОБСЄ, Міжнародну Організацію Червоного Хреста, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Програму розвитку ООН (ПРООН) та інші. Так, у 2019 р. Японією на підтримку східних регіонів України було виділено 2,82 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Розвиток культурно-гуманітарного співробітництва між Україною та Японією є важливим елементом поглиблення взаєморозуміння та дружніх відносин між українським та японським народами.
За ініціативою Президента України, 2017 рік було оголошено роком Японії в Україні. Ця подія була присвячена 25-й річниці встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. У рамках «Року Японії» проведено низку культурних заходів, включно з кампанією висадження японських сакур по всій території України, презентацією картин українських військових авторства японської художниці Нацуме, японською експозицією в «Мистецькому арсеналі» в Києві.
У 2021 році у рамках відзначення 50-ї річниці встановлення побратимських відносин між містами Києва та Кіото відбувся 48-й концерт Кіотської балетної школи імені Теради, реалізовано проєкт щодо випуску пам’ятних марок «Кіото-Київ», а також висаджено каштани у парку Такарагаіке в Кіото.
За ініціативи української громади в містах Токіо та Нагоя проводяться паради вишиванок, які мають на меті поширення позитивного іміджу України в Японії. Популяризація української мови та традицій нашої держави забезпечується завдяки діяльності українських недільних шкіл «Джерельце» та «Хробачок» в Токіо, а також школи «Берегиня» в Нагої.
Співпраця у галузі освіти переважно визначається двома програмами уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам, аспірантам, викладачам та дослідникам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії. Зокрема, Міністерство освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії продовжує впровадження програми з вивчення та удосконалення японської мови для студентів-японістів українських ВНЗ, а також програм стажування для аспірантів різних напрямків. Японською Фундацією реалізовано низку програм стажування для аспірантів та викладачів японської мови.
Розвивається співробітництво між ВНЗ України та Японії. Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка активно співпрацює з університетами Рюкоку (м.Кіото), Тенрі (м.Нара), Цукуба (м.Цукуба), Аояма Ґакуін (м.Токіо); Інститут агроекології і природокористування НАН України з Університетом Кобе Ґакуін; Київський національний лінгвістичний університет з Осакським університетом економіки і права, Львівський національний університет імені І.Франка з Токійським університетом іноземних мов. У 2018 р. за сприяння Посольства України в Японії підписано угоду про академічні обміни між Тоямським університетом міжнародних досліджень та Одеським національним університетом імені І.І.Мечникова. У 2022 році підписано угоди про співпрацю між Університетом Тойо та Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка Київським університетом ім.Б.Гринченка і Національним авіаційним університетом (м.Київ).
Щороку проводяться засідання Асоціації україністів Японії на чолі з професором Університету Кобе Ґакуін Й. Окабе. Головне завдання діяльності Асоціації – ознайомлення всіх бажаючих з історією, економікою, суспільством, культурою та традиціями України.
Культурно-гуманітарна співпраця зазнала значного впливу пандемії коронавірусної інфекції, під час якої Японія повністю обмежила зовнішні контакти. Зокрема, на Олімпійські та Паралімпійські ігри в Токіо влітку 2021 р. були допущені лише спортсмени та члени делегацій, і не були допущені глядачі.
Ситуація докорінно змінилася на тлі масової підтримки японським суспільством та Урядом Японії України після початку повномаштабної військової агресії РФ - стрімко зріс інтерес до України загалом та українського культурного продукту зокрема. Починаючи з квітня 2022 року, в Японії відкрилися перші ресторани української кухні (в м.Токіо – 3, в м.Осака -1) та готуються до відкриття ще декілька; з великим успіхом відбуваються гастролі українських музикантів та танцювальних колективів (Київський балет, Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені П. Вірського, скрипаль О.Криса, піаністи О.Гринюк та Д.Яворський, гурти «Без обмежень», «Казка» тощо), виставки українських художників та фотомитців; видаються книги про Україну та українську культуру, університетами та експертними спільнотами проводяться лекції та круглі столи. Низка українських кінострічок були вперше представлені японському глядачеві у рамках кінофестивалів та всеяпонських показів.
Активними учасниками цих культурних процесів є представники українських громад у різних регіонах Японії, які часто виступають організаторами заходів з представлення української культури. Успішну концертну діяльність провадять українські артисти японської музичної сцени О.Степанюк, Д.Вишня, К.Гудзій, Т.Лаврова, Я.Лаврова та інші.
У 2022 році запроваджене викладання української мови на базі Посольства України в Японії, а також у Токійському та Кіотському університетах, університеті Кобе Гакуін.
Для тренувань та участі у міжнародних змаганнях за повного або часткового фінансування японської сторони запрошуються українські спортсмени в таких видах спорту, як карате, дзюдо, бадмінтон, теніс, сумо, боротьба, футбол тощо.
Завдяки зусиллям Посольства України в Японії та Уряду Японії, українських громад, а також приватним ініціативам реалізовуються програми лікування та реабілітації поранених українських захисників у японських медичних закладах.
Уряд, громадські організації, підприємства та пересічні громадяни Японії надають Україні значну гуманітарну допомогу через різні канали та механізми у зв’язку з агресією РФ.
6. Науково-технічне та освітнє співробітництво
Основним механізмом двостороннього діалогу між Україною та Японією в науково-технологічній сфері, просуванні спільних дослідницьких проєктів, зокрема, в нано-, інформаційних та біотехнологіях, відновлювальній енергії тощо є Українсько-японська комісія з науково-технічного співробітництва. Перше (установче) засідання Комісії відбулося у Києві у 2006 р., 2-ге у 2011 р. у Токіо, 3-є засідання пройшло у 2013 р. у Києві.
У 2011 році була започаткована взаємодія України з Японією з метою вивчення та використання українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії та можливості його застосування японською стороною - так звана співпраця по лінії «Фукусіма-Чорнобиль».
Україна стала однією з перших країн, яка запропонувала Японії гуманітарну, експертну, консультативну та технічну допомогу для подолання наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1».
Протягом 2011-2013 рр. з метою вивчення українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії Україну відвідали японські делегації різних рівнів (урядових, неурядових, науково-експертних, муніципальної влади, а також представників ЗМІ), а українські експерти здійснювали візити в Японію, у т.ч. до префектури Фукусіма. Під час візитів відбувся обмін досвідом щодо подолання наслідків аварій на АЕС, відновлення довкілля після техногенних аварій, а також обговорення можливих дій та механізмів взаємодії між двома країнами по лінії співпраці «Фукусіма-Чорнобиль».
18 квітня 2012 р. було підписано Угоду між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, та вперше між двома країнами, які постраждали від найбільших у світі аварій на АЕС закладено правові основи подальшої співпраці з метою об’єднання науково-технічного потенціалу і ресурсів, а також використання знань і досвіду експертів обох країн у сфері подолання наслідків аварій на АЕС.
У відповідності до положень зазначеної вище Угоди, з 2012 року проводяться засідання Спільного комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. На сьогоднішній день у 2012, 2013, 2015, 2016 та 2017 рр. було проведено п’ять засідань зазначеного Комітету.
Наразі також успішно розвивається науково-технічне співробітництво за програмою «Наукове і науково-технічне партнерство для сталого розвитку» (SATREPS), яким передбачено вивчення гідрологічних об’єктів зони відчуження Чорнобильської АЕС, їх стану та забруднення, дослідження забруднення перелогів, лісових масивів та атмосфери.
Співпраця у галузі освіти переважно визначається двома програмами уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам, аспірантам, викладачам та дослідникам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії у специфічній галузі.
Зокрема, Міністерство освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії продовжує впровадження програми з вивчення та удосконалення японської мови для студентів-японістів українських ВНЗ, а також програм стажування для аспірантів різних напрямків. Японською Фундацією реалізовано низку програм стажування для аспірантів та викладачів японської мови.
За даними Міністерства юстиції Японії, станом на червень 2019 р., в Японії перебувало 30 викладачів, 8 дослідників та 104 студенти з України.
Розвивається співробітництво між ВНЗ України та Японії. Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка активно співпрацює з університетами Рюкоку (м.Кіото), Тенрі (м.Нара), Цукуба (м.Цукуба), Аояма Ґакуін (м.Токіо); Інститут агроекології і природокористування НАН України з Університетом Кобе Ґакуін; Київський національний лінгвістичний університет з Осакським університетом економіки і права, Львівський національний університет імені І.Франка з Токійським університетом іноземних мов. У травні 2018 р. за сприяння Посольства України в Японії підписано угоду про студентський обмін між Тоямським університетом міжнародних досліджень та Одеським національним університетом імені І.І.Мечникова.
Щороку проводяться засідання Асоціації україністів Японії на чолі з професором Університету Кобе Ґакуін Й. Окабе. Головне завдання діяльності Асоціації – ознайомлення всіх бажаючих з історією та традиціями України.
Українська мова наразі викладається в якості факультативу в Токійському університеті іноземних мов.
7. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 65
Ключові документи:
8. Українська громада
За даними Міграційної служби Японії, станом на травень 2023 року, в Японії мешкає близько 2000 українців, які мають статус постійного або тимчасового резидента. Здебільшого ці українці проживають в найбільших індустріальних центрах країни, таких як Токіо, Осака та Нагоя, та є членами родин японських громадян, перебувають з метою працевлаштування або навчання. Окрім них, Японія прийняла з квітня 2022 року більше 2300 переміщених осіб з України, надавши їм дозвіл на працевлаштування та доступ до середньої освіти та медичних послуг. Серед них майже 400 студентів та дослідників, які були запрошені на навчання за стипендіальними програмами до 80 університетів.
В Японії офіційно зареєстровані чотири організації українців: «Японсько-українська культурна асоціація» (в 2018 році в м.Нагоя), «Асоціація Партнерів Японії-України» (в 2020 році в м.Кавасакі) та «Асоціація дружби Японії та України Краяни» (НПО Краяни) (в 2021 році в м.Токіо), Асоціація українців префектури Фукуока «UAFukuoka» (в 2022 році в м.Фукуока). Також функціонують три українські недільні школи: «Джерельце» та «Хробачок» в Токіо, «Берегиня» у місті Нагоя. З 2004 р. діє Православна Церква України, створена за ініціативи громади.