• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • 日本語
Поточний стан економічного співробітництва
Опубліковано 30 жовтня 2020 року о 10:02

Двостороннє торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво протягом останніх трьох років демонструє сталу позитивну динаміку. Так у 2019 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами досяг рівня 1 235,3 млн. дол. США. При цьому експорт українських товарів і послуг у 2019 р. становив 259,87 млн. дол. США, а імпорт з Японії – 975,43 млн. дол. США. Від’ємне сальдо торговельного балансу при цьому становило – 715,56 млн. дол. США.


(млн. дол. США)


2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Товарообіг

1 166,6

1 519,1

1 443,4

839,2

630,3

764,0

941,5

969,3

1 235,30

Експорт

152,5

320,5

458,4

220,5

243,0

192,0

218,0

231,9

259,87

Імпорт

1 014,1

1 198,6

985,0

618,7

387,3

572,0

723,5

737,4

975,43

Сальдо

-861,6

-878,1

-536,4

-398,2

-144,3

-380,0

-505,5

-505,5

-715,56

 

У структурі українського товарного експорту традиційно домінували товари з низьким рівнем доданої вартості:   руди та концентрати залізні у обсязі 139,59 млн. дол. США (55,8%), що на 43,5% більше ніж у 2018 р. і тютюнові вироби і промислові замінники тютюну на суму 72,5 млн. дол. США (29% товарного експорту), що залишилось практично на минулорічному рівні. Серед інших груп українського експорту можна виділити: алюміній і вироби з нього у обсязі 9,26 млн. дол. США, частка якого становить 3,7% і поставки якого зросли у 2019 р. на 63,6%;   деревина і вироби з деревини – 4,3 млн. дол. США, поставки якої зросли в 5 разів і становлять 1,7%, а також чорні метали – 4,2 млн. дол. США, експорт яких зріс на 42% і становить теж 1,7% українського експорту.

Структура японського товарного імпорту характеризується стабільністю і складається насамперед з продукції машинобудування: імпорт засобів наземного транспорту (насамперед – автомобілів) зріс, у порівнянні з 2018 р., на 49,7% і досяг суми 627,04 млн. дол. США, що становить 65,1% японського імпорту в Україну. Імпорт продукції важкого машинобудування і електричних машин становив відповідно 82,15 млн. дол. США або 8,5% і 44,7 млн. дол. США (4,6%). Прилади та апарати оптичні, фотографічні склали 5,9% імпорту у обсязі 57,2 млн. дол. США.

Слід зазначити, що протягом останніх трьох років проводиться спрямована робота щодо сертифікації української аграрної продукції для забезпечення її доступу на ринок Японії, який пред’являє підвищені вимоги до якості продовольчих товарів. У 2017 р. було погоджено документацію та отримано дозвіл для імпорту до Японії продукції молочної галузі України. У 2019 р. узгоджено сертифікати здоров’я на експорт з України до Японії м’яса курятини, а також свіжих яєць, призначених для споживання людиною. Досягнуті результати сприятимуть розширенню номенклатури українського експорту та зменшенню дисбалансу у двосторонній торгівлі товарами.

Двосторонній товарообіг послугами у 2019 р. становив 22,62 млн. дол. США. При цьому експорт послуг протягом січня-грудня зріс на 11,1% і досяг 9,92 млн. дол. США, а імпорт послуг залишився практично на минулорічному рівні і становив 12,70 млн. дол. США. У структурі українського експорту послуг до Японії домінували: ділові послуги – 49,1% (4,87 млн. дол. США); послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорії – 21,7% (2,15 млн. дол. США); послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю – 8,5% (0,84 млн. дол. США). У структурі імпорту послуг з Японії домінували: державні та урядові послуги – 52,5% (6,68 млн. дол. США); роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності – 26,4% (3,36 млн. дол. США); послуги, пов’язані з подорожами – 11,6% (1,47 млн. дол. США).

Після запровадження у 2016 р. поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на основі Угоди про асоціацію, Україна стала більш привабливою для японського бізнесу в інвестиційному і торговельному сенсах. 

Прямі іноземні інвестиції Японії в Україну, станом на 01.01.2020 р., становили 139,86 млн. дол. США і протягом 2019 р. збільшились на 560 тис. дол. США.

Японські інвестиції в обсязі 92,53 млн. дол. США (66,2%) зосереджені у сфері продажу та обслуговування транспортних засобів, а також у сумі 35 млн. дол. США (25%) у сфері виробництва комплектуючих для транспортних засобів. Виробничі потужності японських компаній «Yazaki» (Ужгородський район Закарпатської обл.) і «Fujikura» (Яворівський район Львівської обл.) з виробництва електричного й електронного устаткування для автотранспортних засобів орієнтовані на автомобільні заводи ЄС.

Водночас, корпорація «Japan Tobacco Inc.», яка працює в Україні з 1993 р.,  інвестувала у новітнє обладнання тютюнової фабрики у м.Кременчук орієнтовно 320 млн. дол. США, які проте зареєстровані як швейцарські інвестиції, оскільки надходили в Україну через європейську дочірню компанію «Japan Tobacco Swiss Inc.», яка розташована у Швейцарії.

Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Японією, яка набула чинності у 2015р., створила сприятливі умови для залучення японських інвестицій в Україну. У своїх бізнес-планах японські компанії покладаються на переваги спільного ринку України з ЄС. Тому слід відзначити зацікавленість японських компаній в інвестуванні у виробництва, продукція яких призначена не лише для внутрішнього ринку, але й для експорту на ринок Європи як комплектуючі у кінцевих європейських продуктах.

Новим напрямком японських інвестицій в Україну у 2017-2019 рр. став агропромисловий сектор. Один з провідних торгових домів «Сумітомо Корпорейшн» придбав контрольний пакет української компанії «Спектр-Агро», яка має розгалужену мережу офісів і підприємств в усіх областях України і спеціалізується на постачанні с/г техніки, а також засобів захисту рослин, добрив і т.ін.

Японська багатогалузева компанія SDG Corp. протягом останніх трьох років інвестувала в український агросектор орієнтовно 30 млн. дол. США у виробництво та будівництво зернового елеватора на 16 тис. тонн (українська компанія «Ківшовата Агро» у Таращанському р-ні Київської обл.).

Станом на 2020 р., японські компанії виявляють активний інтерес до участі у виробничій кооперації та інвестуванні у наступні економічні сектори України:

  • запровадження енергозберігаючих та «екологічно-дружніх» технологій у різних секторах економіки України з метою посилення енергетичної і екологічної безпеки – енергетика, промисловість, муніципальний сектор;
  • співпраця з комунальним сектором щодо переробки твердих муніципальних відходів та виробництва електроенергії при їх спалюванні та утилізації;
  • модернізація теплових електростанцій, що працюють на природньому газі і вугіллі на основі новітніх технологій для підвищення їх к.к.д. та суттєвого скорочення викидів парникових газів;
  • реконструкція існуючих та введення нових енергоблоків на гідроакумулюючих- та гідроелектростанціях;
  • будівництво і оснащення енергооб’єктів на альтернативних джерелах енергії;
  • інфраструктурні об’єкти (порти, мости, залізниця, тощо);
  • приватизація та будівництво нових об’єктив українського АПК.

16 грудня 2019 р. у м.Токіо відбулося Восьме Спільне засідання Координаційної Ради з економічного співробітництва з Японією та Комітету економічного співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу «Кейданрен» під співголовуванням Заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Торгового представника України Тараса Качки та Голови Комітету “Кейданрен” Теруо Асади. За результатами засідання підписано підсумковий Меморандум (https://www.keidanren.or.jp/en/policy/2019/113.pdf), який визначив наміри обох сторін розвивати ділові відносини як у сільському господарстві, розбудові інфраструктури, модернізації енергетики, так і секторі цифрової економіки, включаючи імплементацію проєктів, спрямованих на розвиток Суспільства 5.0.

Фінансово-кредитне співробітництво України з Японією реалізується головним чином в рамках програми Офіційної допомоги розвитку (ODA)  Уряду Японії на основі співпраці з Японським агентством міжнародного співробітництва JICA.

Співпраця України з Японією на основі програми ODA була визнана найважливішим пріоритетом двостороннього економічного співробітництва під час зустрічей Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Японії С.Абе (21.10.2019р. у Токіо), а також з Президентом JICA С.Кітаокою (23.10.2019р. у Токіо) у ході робочого візиту Глави держави в Японію у жовтні 2019 р.

З початку встановлення у 1992 році дипломатичних відносин Японія у рамках ODA надала Україні допомогу на загальну суму понад 3,2 млрд. дол. США, з яких понад 1,86 млрд. дол. США надійшло протягом 2014-2019 рр.

Особливе значення в рамках програми ОДР має реалізація масштабних проєктів. Так, на основі пільгового ієнового кредиту за програмою ОДР (під 1,5% річних на 40 років) у 2012 р. було запущено в експлуатацію термінал «D» Міжнародного а/п «Бориспіль». Загальна вартість проєкту – 19 млрд. 92 млн. яп. ієн. (близько 200 млн. дол. США).

На сьогодні в рамках програми ODA реалізуються проєкти:

  • «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької стансії аерації (БСА)» на основі ієнового кредиту вартістю 108,19 млрд. яп. ієн (близько 1 млрд. дол. США) терміном на 40 років під 0,1% річних і з 10-річним пільговим періодом.
  • Будівництво мостового переходу через р.Південний Буг у м.Миколаєві. Наразі фахівці JICA у грудні 2019 р. передали до Мінінфраструктури України техніко-економічне обґрунтування проєкту.
  • Фінансовий радник уряду Японії з питань реформування фінансової системи України при Міністерстві фінансів України.
  • Проєкт розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні.
  • Проєкт «Покращення радіаційного контролю оточуючого середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій».
  • Дослідження з переробки твердих побутових відходів (ТПВ). Наразі фахівці JICA проводять дослідження щодо переробки ТПВ у трьох українських містах – Києві, Харкові та Дніпрі.
  • Започаткування нового проєкту розвитку малого та середнього підприємництва в Україні, на основі двоступінчастого кредиту JICA у співпраці з Німецько-Українським Фондом (НУФ).

Протягом 2014-2019 рр. на відновлення інфраструктури Донбасу надавалась щорічна допомога через міжнародні організації: ОБСЄ, Міжнародну Організацію Червоного Хреста, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Програму розвитку ООН (ПРООН) та інші. Так, у 2019 р. на підтримку східних регіонів України було виділено 2,82 млн дол. США.

Також урядом Японії у 2019 р. надано близько 800 тис. дол. США на проекти людської безпеки у рамках програми «КУСАНОНЕ».

Протягом 28 років регулярно надається також низка т.зв. медичних і культурних грантів на технічне переоснащення медичних закладів та об’єктів культури в Україні.



Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux