-
A-A+
- Людям із порушенням зору
- English
- 日本語
- English
- 日本語
Українською
Українською
Офіційний коментар у відповідь на припущення авторів статті “Розслідувачі кажуть, що успіх північнокорейської ракетної програми пов'язаний з українським заводом” видання “The New York Times” щодо можливого зв’язку України з прогресом КНДР у розвитку ракет
Опубліковано 19 серпня 2017 року о 10:55
- Українська сторона серйозно поставилася до інформації щодо можливості потрапляння ракетних двигунів українського походження до КНДР та здійснює ретельне дослідження наведених фактів відповідно до стандартних процедур, передбачених національним і міжнародним законодавством у цій сфері.
- Водночас, вже на цьому етапі можна стверджувати, що український оборонно-промисловий комплекс ніколи не постачав Пхеньяну ракетні двигуни і ракетні технології. Тому припущення авторів згаданої статті щодо можливого зв’язку України з прогресом КНДР у розвитку ракетних технологій не відповідають дійсності.
- Після здобуття Україною незалежності у 1991 році ДП “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М.Макарова” (Південмаш) не випускав зазначені у публікації двигуни РД-250 або їхні модифікації для ракет і ракетних комплексів військового призначення.
- Двигун РД-250 був спроектований на російському АО "НПО Енергомаш" ім. академіка В.П.Глушко. Його виробництво відбувалося на Південмаші протягом 1965-1991 рр. За цей час було вироблено 257 двигунів, якими оснащалися бойові ракетні комплекси 8К67 і 8К69, а також космічні ракетні комплекси «Циклон-2» і «Циклон-3». Крім цього, ними оснащалися міжконтинентальні балістичні ракети Р-36. Після зняття останніх з озброєння у 1979 році та заміни їх на ракетоносії Р-36М лінія виробництва на Південмаші була законсервована і на сьогодні не підлягає відновленню. Зазначені бойові ракетні комплекси знаходилися на озброєнні Ракетних військ стратегічного призначення Міноборони СРСР. На бойовому чергуванні на території України вони не перебували. Двигун РД-250 постачався виключно у складі ракети. У рамках розробки вітчизняного ракетоносія «Циклон-4» для спільного українсько-бразильського проекту «Циклон-Спейс» українське підприємство придбало в РФ комплектуючі, у т.ч. РД-250, для виготовлення одного льотного екземпляра ракетоносія «Циклон-4», який наразі знаходиться на території Південмашу у законсервованому стані. Таким чином, на території України наявним є лише один двигун, який створений на основі технологій РД-250, у той час, як на складських арсеналах Міноборони РФ зберігаються законсервовані ступені ракет сімейства Циклон-2 та Циклон-3 разом із двигунами РД-250.
- Україна має надійну державну систему експортного контролю. Її багаторічне бездоганне функціонування дозволили нашій державі стати надійним міжнародним партнером та учасником усіх, без виключення, міжнародних режимів експортного контролю, зокрема Режиму контролю за ракетними технологіями. Її ефективність була доведена, серед іншого, затриманням у 2012 році в Україні та засудженням на 8 років двох громадян КНДР, які намагалися отримати секретні відомості Південмашу.
- Україна проводить відповідальну зовнішню політику у галузі військово-технічного співробітництва, а також на постійній основі продовжує осучаснювати власну систему експортного контролю з метою надійного запобігання будь-якій забороненій діяльності, зміцнення режиму нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки.
- Особливу увагу Україна приділяє врегулюванню ситуації на Корейському півострові, у т.ч. як непостійний член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Для України ключовим принципом врегулювання проблем, пов’язаних з ядерною програмою КНДР, залишається продовження дипломатичного діалогу та неухильне дотримання режиму санкцій від самого початку їхнього запровадження.
- Є підстави вважати, що ця чергова антиукраїнська кампанія може бути спровокована російськими спецслужбами для прикриття своєї участі в північнокорейських ядерних та ракетних програмах.
