Щодо легітимності державної влади в Україні

1.1.       Чи є підстави звинувачувати опозицію у зриві домовленостей про врегулювання політичної кризи?

Підстав для цього немає. 21 лютого 2014 р. між чинним на той час Президентом України В.Януковичем та лідерами парламентської опозиції підписана Угода про врегулювання політичної кризи. Факт підписання був засвідчений офіційними представниками Німеччини, Польщі та Франції. Росія від участі у  процесі підписання відмовилась.

Представники опозиції виконали свою частину домовленостей забезпечивши ухвалення  відповідного закону, який відновив дію Конституції України в редакції 2004 року. Наступний крок мав зробити В.Янукович, підписавши зазначений Закон, забезпечивши набрання ним чинності у визначені в Угоді терміни.

Не підписавши ухвалений Закон, В.Янукович порушив документально закріплені домовленості та унеможливив їхнє своєчасне виконання усіма сторонами. Саме тому немає підстав звинувачувати представників опозиції у зриві домовленостей.

1.2.       Чи має законну силу визнання В.Януковича таким, що самоусунувся від виконання своїх конституційних повноважень?

Екс-президент В.Янукович залишив країну у ключовий для врегулювання політичної кризи момент, не виконавши свою частину домовленостей «Угоди 21 лютого», самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та перестав виконувати свої обов’язки, що створило реальну загрозу керованості держави, її суверенітету і територіальній цілісності.

З огляду на це та виходячи з обставин крайньої необхідності, Верховна Рада України, виражаючи суверенну волю українського народу, 22 лютого ц.р. ухвалила Постанову № 757-VII «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових виборів Президента України» (25 травня 2014 р.).

1.3.       Наскільки законним було повернення до Конституції України у редакції 2004 року та призначення в.о. Президента України?

Відновлення Конституції у редакції 2004 року було однією з ключових вимог опозиції, громадянського суспільства України та першим кроком, який передбачався відповідними домовленостями з екс-президентом В.Януковичем.

З метою створення відповідних політико-правових умов для розвитку України на період до позачергових виборів Президента (25 травня 2014 р.), Верховна Рада України ухвалила низку політичних рішень, зокрема Постанову, відповідно до якої визнаються чинними на території України положення Конституції України в редакції 2004 року, а також Постанову, згідно з якою на Голову Верховної Ради покладено виконання обов‘язків Президента України.

1.4.       Чи відповідало призначення Прем’єр-міністра та формування нового Уряду чинному законодавству України?

27 лютого 2014 р. у Верховній Раді України було створено коаліцію депутатських фракцій «Європейський вибір» у складі 250 народних депутатів України. До коаліції увійшли фракції «Батьківщина», «УДАР В.Кличка», «Свобода», групи «Економічний розвиток» і «Суверенна європейська Україна», а також позафракційні народні депутати.

Це і наступні рішення ухвалювалися в абсолютно відкритий, демократичний і легітимний спосіб з дотриманням усіх правових процедур та норм чинного законодавства, а їхня широка підтримка (у більшості випадків – конституційною більшістю), у т.ч. представниками колишньої правлячої партії, засвідчила існування консенсусу серед різних політичних сил.

Після створення коаліції першочерговими кроками Парламенту України стали: затвердження на посаді Прем‘єр-міністра України А.Яценюка; персонального складу Кабінету Міністрів України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Завдяки зазначеним рішенням, було належним чином забезпечено діяльність усіх органів виконавчої влади, що надало можливість здійснювати необхідні кроки з метою подолання негативних наслідків політичної та економічної кризи у державі.

2.      Стан дотримання прав людини в Україні

Чи є підстави для звинувачень України у численних порушеннях на її території прав росіян та російськомовних громадян?

Наразі не підтверджено жодного випадку порушення прав громадян РФ на території Україні, зокрема в АР Крим. 6 березня Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин (ВКНМ) А.Торс за результатами свого візиту до Криму заявила, що доказів порушень або загроз правам росіян та російськомовних громадян України в АР Крим не знайдено.

Разом з тим, суттєве занепокоєння української сторони та ВКНМ викликає те, що через дії самопроголошеної влади АР Крим, у т.ч. незаконні рішення про входження до складу РФ та проведення т.зв. «референдуму», в автономії істотно загострилися міжетнічні відносини. При цьому особлива небезпека загрожує українцям та кримським татарам.

3.      Щодо закону про мови

Наскільки обґрунтованим є побоювання, яке висловлює російська сторона, щодо утиску російської мови внаслідок скасування Закону «про засади державної мовної політики»?

Жодних утисків російської мови в Україні ніколи не було. Немає і зараз. Достатньо лише подивитися на співвідношення друкованих видань українською та російською мовами в Україні, телевізійних програм в ефірі українських телеканалів.

Як відомо, В.о. Президента України О.Турчинов не підписав Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики», який був ухвалений Верховною Радою України 23 лютого 2014 р.

З метою пошуку оптимального варіанту розвитку мовної політики у державі, Верховна Рада України утворила Тимчасову спеціальну комісію з підготовки проекту нового закону про розвиток і застосування мов в Україні, яка вже розпочала свою роботу.

4.      Децентралізація повноважень місцевої влади в Україні

Чи відповідають дійсності закиди Росії щодо нехтування новою українською владою законними інтересами південно-східних регіонів та Криму?

Уряд України має намір вже ближчим часом ухвалити низку рішень, спрямованих на децентралізацію влади і розширення повноважень місцевих органів самоврядування. Першими кроками на цьому напрямі мають стати максимальна передача повноважень на місця, у т.ч. фінансових ресурсів, внесення відповідних змін до Податкового кодексу та скасування непотрібних адміністративних послуг.

5.      Порядок допуску підрозділів збройних сил іноземних держав на територію України

Наскільки законним може вважатися рішення Ради Федерації Федеральних зборів РФ щодо підтримки звернення президента Росії В.Путіна про використання збройних сил РФ на території України у відповідь на заклики екс-президента В.Януковича та самопроголошеного «прем’єра» АР Крим С.Аксьонова?

Це рішення є протизаконним. Крим є невід’ємною частиною України, на територію якої поширюється дія Конституції України та її законів. Відповідно до п. 23 ст. 85 Конституції України схвалення рішення про допуск підрозділів Збройних сил інших держав на територію України, зокрема російських військових в АР Крим, належить виключно до повноважень Верховної Ради України, яка ніколи не ухвалювала такого рішення.

6.      Порушення Росією базових українсько-російських угод про умови тимчасового перебування ЧФ РФ на території України

Чи є юридичні підстави для тверджень російської сторони, що вона діє у відповідності до положень Договору про дружбу між Росією та Україною від 1997 р. та базових домовленостей про тимчасове перебування ЧФ РФ на території України?

Односторонніми волюнтаристськими діями РФ, які розпочалися 21 лютого ц.р., було порушено низку українсько-російських домовленостей, які викладені у базових угодах щодо умов перебування ЧФ РФ на території нашої держави.

Зокрема, були грубо порушені низка статей Угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України Угоди між Україною і РФ про параметри поділу ЧФ, укладених 28 травня 1997 року, міжурядової Угоди про використання силами та засобами ЧФ РФ повітряного простору України та повітряного простору над акваторією Чорного моря від 16.07.1999 року та статті 3 і 6 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

7.      Нелегітимність рішення ВР АР Крим про призначення С.Аксьонова

Чи є легітимним призначення 27.02.14 р. С.Аксьонова головою РМ АРК?

Зазначене рішення є протизаконним. Призначення С.Аксьонова на посаду Голови Ради міністрів АР Крим було здійснено з порушенням Конституції і законів України.

Згідно з рішенням адміністративного суду м. Київ, усі дії та рішення С.Аксьонова як керівника Ради міністрів АР Крим та від імені цього органу є незаконними і вважаються такими, що вчинені без відповідних правових підстав.

Відповідно до чинного українського законодавства, Верховна Рада України як вищий орган законодавчої влади рекомендувала Верховній Раді АР Крим скасувати рішення про призначення С.Аксьонова.

8.      Нелегітимність рішень Верховної Ради АР Крим стосовно входження до РФ, проведення Рефрендуму та проголошення декларації про незалежність криму

Наскільки легітимним є рішення ВР АРК стосовно входження до складу РФ як суб’єкта РФ, проведення 16 березня 2014 р. «загальнокримського референдуму» та ухвалення Декларації про незалежність?

Україна не визнає рішення Верховної Ради АР Крим про входження автономії до складу РФ та розглядає його протизаконним, оскільки воно не відповідає нормам Конституції України. Відповідно до чинного законодавства України питання зміни території вирішується виключно всеукраїнським референдумом.

Відповідно до наданих конституційних повноважень в.о. Президента, Голова Верховної Ради України О.Турчинов зупинив дію цього рішення.

Антиконституційні рішення Верховної Ради АР Крим та місцевої влади Севастополя щодо проведення «загальнокримського референдуму» зупинені в судовому порядку ухвалами окружного адміністративного суду м. Київ від 7 березня 2014 року.

Україна також не визнає протизаконне проголошення парламентом Криму Декларації про незалежність.

9.      Щодо ситуації навколо українського громадянства

Наскільки законним є надання Росією громадянства російськомовним іноземним громадянам за спрощеною процедурою після відмови від попереднього громадянства?

Чинним законодавством України у сфері громадянства не передбачена процедура відмови від громадянства України, тому отримання громадянином України іноземного громадянства у зв’язку з відмовою від громадянства України не може розглядатися як законна підстава для припинення громадянства України.

Єдине громадянство – це конституційна норма в Україні. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Громадянство України припиняється лише внаслідок виходу з громадянства України, внаслідок втрати громадянства України, а також за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Вихід з громадянства України ініціюється громадянином України, а втрата громадянства України ініціюється виключно державою в особі уповноважених законодавством органів (Закон України про громадянство).

Наразі між Україною та РФ відсутні договори у сфері громадянства.

10.  Спекуляціїї навколо можливих кроків з боку України у відповідь на порушення гарантій  Будапештського меморандуму

10.1.   Наскільки обґрунтованими є побоювання, що у контексті порушення РФ положень т.зв. «Будапештського меморандуму», незаконного розширення військової присутності в АР Крим, Україна відновить виробництво ядерної зброї?

Такі побоювання є абсолютно безпідставними. Україна завжди сумлінно виконувала і виконує всі положення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого приєдналася 20 років тому як неядерна держава на умовах надання їй гарантій безпеки 5 ядерними країнами Договору. 5 грудня 1994 року Велика Британія, РФ та США підписали Будапештський Меморандум про гарантії безпеки. 

Можливість відновлення виробництва ядерної зброї Україна не розглядає. Новий уряд України заявляє про готовність забезпечити сумлінне виконання Україною міжнародних договорів.

10.2.   Чи є для України актуальним питання інтеграції в євроатлантичний безпековий простір та приєднання до НАТО?

Вступ України до НАТО був законодавчо визначеним курсом України до 2010 р. Згідно з чинним Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р. визначено намір України як європейської позаблокової держави продовжувати конструктивне партнерство з Альянсом.

Наразі питання вступу України до Північноатлантичного альянсу не розглядається. Однак в умовах істотного погіршення безпекового оточення, недотримання наданих нашій державі гарантій безпеки Україна буде змушена використовувати усі можливості для забезпечення власної безпеки.

Проект Закону № 4354 від 04.03.2014 про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення і гарантування національної безпеки України) на сьогоднішній день зареєстрований у Верховній Раді України і направлений на розгляд до профільних парламентських комітетів. Його поява обґрунтовується авторами тим, що, виходячи із загроз національній безпеці та обороні України, виникає практична необхідність у внесенні змін до деяких законів України щодо визначення курсу на євроатлантичну інтеграцію і приєднання України до НАТО.

10.3.   Наскільки можливе на сьогоднішній день розміщення військ НАТО на території України?

Згідно з ст. 17 Конституцією України на території України не допускається розташування іноземних військових баз. Водночас, відповідно до Перехідних положень Конституції України використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

Рішення про доступ та умови перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав, у т.ч. держав-членів НАТО, (наприклад, для проведення щорічних військових навчань на території України за участю військових підрозділів іноземних країн) ухвалюється Верховною Радою України на основі відповідного подання Президента України.

11.  Щодо блокування Росією роботи військових експертів ОБСЄ

Як Україна оцінює ситуацію з відмовою допуску на територію АР Крим військових експертів ОБСЄ?

Відмова у допуску військових інспекторів розглядається як небажання Росії та контрольованих нею озброєних формувань на території Криму шукати шляхи виходу з кризової ситуації.

Знімок: www.operationworld.org