Портал в режимі тестування та наповнення
Промова Посла США Пайєтта на Українському енергетичному форумі
Опубліковано 25 червня 2014 року о 04:09

24 червня 2014 р.

Шлях до енергетичної незалежності

Дякую вам за теплі слова.  Сьогоднішню дискусію було проведено за ініціативи спільного проекту Посольства США і групи «DiXi» пана Павленка.  Вона закликала громадян України до глибоких роздумів про енергетичну політику України й до розробки стратегічного плану досягнення енергетичної безпеки. Я переконаний, що це гарна ідея – розробити план досягнення енергетичної безпеки, особливо в цей вирішальний момент, коли країна обговорює подальші напрямки свого майбутнього. Україна справді стоїть на роздоріжжі, і один шлях веде до подальших боргів та залежності, а інший – до стабільної, сучасної економіки. 

Після мого приїзду сюди в серпні одним із моїх головних пріоритетів стала допомога Україні в розвитку її енергетичного потенціалу.  За минулий рік у цій країні відбулося багато змін, але стратегічне значення енергетичних проблем залишається так само важливим.  Україна дійсно має все необхідне, щоб досягти енергетичної безпеки; це вимагає лише політичної волі. Зараз, коли ми говоримо про енергетичну безпеку в Україні, ми насправді говоримо про природний газ. Сьогодні я розповім про руйнівний вплив залежності України від імпортного газу на її економічне здоров’я, а тоді розгляну деякі шляхи до енергетичної незалежності.

Макроекономічні наслідки невдалої газової політики

Як усі ми знаємо, українська економіка бореться і видається все вразливішою до болючої адаптації. Багато в чому винна погано продумана політика щодо газу. Енергетична неефективність, корупція, пов’язана з питаннями газу, нестійкі субсидії, брак диверсифікації ресурсів за останні 22 роки виснажили фінансове здоров’я України.  За будь-якими мірками, макроекономічна ситуація в Україні залишає бажати кращого: дефіцит поточного рахунку збільшився до 9 відсотків ВВП у 2013 році; валютні резерви минулого року впали на 23 відсотки; і країна витратила більшу частину свого тримільярдного кредиту, взятого в Росії, як тільки його було отримано. Субсидії на опалення й газ поглинають 7 відсотків ВВП за рік, близько 13 мільярдів доларів, що створює величезну діру в національному бюджеті.  Це нераціонально, як ми бачили в листопаді, коли Україна змушена була схопитися за фінансовий рятувальний круг і водночас радикально змінила напрямок своєї міжнародної політики. 

Енергетичні субсидії

Енергетичні субсидії України – це спадщина минулого.  Тоді як Радянський Союз не зміг забезпечити своє населення синіми джинсами чи туалетним папером, він досяг успіху у постачанні йому дешевої неефективної енергії, яку українські споживачі досі вважають за право, що має бути надано державою.  Уряд України спробував зробити все можливе, щоб зберегти ці низькі ціни.  Звідтоді як Україна в 2009 році підписала контракт із Газпромом, до січня цього року вона платила одну з найвищих цін на газ у Європі, у той час як споживачі платили тільки близько чверті реальної вартості. Ці субсидії можна було б зрозуміти, якби вони досягали важливої соціальної мети, але аналітики з МВФ, Світового банку та інших інституцій довели, що вони погано орієнтовані, що лише 13 відсотків субсидій ідуть у нижній квантиль прибутку, а 85 відсотків незаможних українців узагалі комунальних субсидій не отримують.  Більшість субсидій іде на користь української промисловості.

Мудра енергетична політика має поступово підвищувати тарифи на газ і опалення до ринкового рівня, водночас створюючи програми допомоги для бідніших громадян. Міжнародні експерти готові й хочуть брати участь у розробці таких програм. Економісти продемонстрували, що орієнтовані на ринок газові тарифи стимулюватимуть програми енергоефективності і знижуватимуть  загальний попит. 

Диверсифікація джерел енергопостачання

На додаток до ринкового ціноутворення Україна повинна зробити все можливе, аби більше урізноманітнити мережу енергопостачання, зокрема за рахунок внутрішніх джерел. Це б гарантувало, що вона завжди платитиме прийнятну ціну, і позбавило б її залежності від мінливого настрою іноземних постачальників. Я вважаю, що американський досвід є цінним прикладом у цій ситуації. Президент Обама характеризує свою енергетичну програму як «всеосяжну, яка включає все з вищезазначеної стратегії, що розвиває кожне наявне джерело американської енергетичної галузі, – стратегії чистішої, дешевшої, яка створює багато нових робочих місць». Ця стратегія включає в себе розширену розробку морських родовищ, видобуток природного газу з нетрадиційних джерел, поновлювані джерела енергії, біопаливо і програми підвищення енергоефективності. Застосувавши всеосяжний підхід до енергопостачання, США добилися великих успіхів на шляху до енергетичної незалежності – протягом п'яти років з моменту інавгурації Президента Обами наш імпорт нафти скоротився на 44 відсотки і ми фактично стали експортером природного газу. Економісти зараз говорять про повернення виробництва з-за кордону – повернення робочих місць на виробництво у США, щоб скористатися перевагами цін на газ, які становлять третину ціни на газ у Європі й одну п'яту – в Японії.

Якщо казати про природний газ з нетрадиційних джерел і на його видобуток із шельфових родовищ, то Україна вже зробила дуже позитивний крок у цьому напрямку, розширивши використання угод про розподіл продукції, аби залучити великі західні енергетичні компанії. Щодо розробки шельфових родовищ, то «EDF» і «Vanco» готові приступити до роботи у Чорному морі, і ми сподіваємося, що поновлення робіт на Скіфському родовищі найближчим часом постане на порядку денному. Щодо нетрадиційного газу, то «Shell» освоює щільні піски на сході України, а «Chevron» і «Eni» невдовзі почнуть досліджувати сланцеву смугу на заході.

Наступним кроком стане розширення регуляторної компетенції держави. Її агентства і правова система все ще адаптуються до моделі угоди про розподіл продукції. США надали допомогу шляхом освітніх обмінів, завдяки яким представники українських державних регулювальних органів отримали змогу навчатися у Сполучених Штатах і спілкуватися з досвідченими колегами, але багато чого ще залишається зробити.

Метан вугільних шахт – іще один тип нетрадиційного газу, можливість експлуатації якого уряд України повинен розглянути. Індукування та збирання цього газу дасть змогу оживити українську вугільну промисловість, стане цінним джерелом природного газу і водночас зменшить викиди шкідливих парникових газів. США успішно експлуатують газ-метан вугільних шахт з 1970-х років. Навіть у 2011 році, при нинішньому бумі сланцевого газу, 7,3 відсотка всього газу у США видобувають з вугільних пластів.

Іще одним засобом збільшення внутрішнього виробництва є підвищення видобутку з вичерпаних нафтових і газових свердловин радянської епохи. Американські та європейські енергетичні компанії мають багаторічний досвід роботи з відновлення старих родовищ, і я закликаю українську владу звернути увагу на те, які технології та послуги вони можуть запропонувати.

Україна зробила значний поступ у використанні поновлюваних джерел енергії. Виробництво вітрової і сонячної енергії в Україні зросло на 125 відсотків протягом перших чотирьох місяців 2013 року. Уряд повинен і надалі заохочувати будівництво електростанцій, що використовують енергію сонця, вітру, біомаси і малих гідроелектростанцій. Біомаса має особливо великий потенціал завдяки сільськогосподарським ресурсам України: деякі експерти вважають, що це може принести 5 млрд кубометрів біомаси на рік, що еквівалентно близько 15% імпорту російських енергоносіїв. Проте, аби повністю реалізувати свій потенціал, Україна повинна скасувати закон про місцеву складову, який стримує іноземні інвестиції і сприяє створенню шкідливих монополій серед виробників зеленої енергії, перешкоджаючи її розвиткові.

Насамкінець, Україна повинна і далі нарощувати зворотну пропускну здатність своїх газогонів з Європою, зокрема в рамках її меморандуму про взаєморозуміння зі Словацькою компанію «Eustream». Європейська поточна ціна на газ тимчасово вище, ніж із інших джерел, але історія показала небезпеку занадто великої залежності від одного постачальника. Ідеальним виходом для України була б змога реалізувати третій енергопакет і повністю інтегруватися в Енергетичну спільноту. Це надало б Україні доступ до цілого континенту потенційних постачальників, забезпечуючи при цьому її величезним підземним газосховищам прибуткову роль енергетичного вузла Східної Європи.

Енергоефективність

При тому, що зростання вітчизняного виробництва є стратегією на довшу перспективу, найбільш значущим короткотерміновим завданням для України є підвищення енергоефективності. Україна зараз використовує втричі більше енергії на одиницю ВВП, ніж країни ЄС, що робить її найбільш енергетично витратною серед індустріалізованих країн світу.  Багато її заводів, муніципальних будівель і житлових комплексів було збудовано в радянський час, коли природний газ був практично безкоштовним, а енергоефективність нікого не турбувала.  Архаїчні комунальні системи опалення, однокамерні вікна й тоненьке утеплення залишаються нормою у більшій частині країни донині.

Двадцять два роки занедбання ще більше знизили енергоефективність України на всіх рівнях. Експерти кажуть, що 80 відсотків транзитних газових магістралей України вражені водневою крихкістю металу, що призводить до високих транзитних втрат. Подібні проблеми спостерігаються з опаленням житла, на яке припадає 30 відсотків річного споживання газу в Україні. Згідно з доповіддю Кабінету міністрів, 70 відсотків усіх мереж розподілу і подачі тепла потребують заміни, а 45 відсотків тепла, виробленого компаніями комунального опалення, так і не потрапляє до споживача.

Для порівняння, якби вдалося вийти на рівень енергоефективності Польщі, потреби України у газі зменшились би на 30 відсотків, що дозволило б відмовитися від значної частини газового імпорту. Іноземні інвестори і донори надали чимало допомоги у цій царині. Наприклад, програма Агентства США з міжнародного розвитку допомогла 25-м містам покращити свої районні системи опалення шляхом формування муніципальних енергетичних планів і запровадження енергозберігаючих технологій.  ЄБРР та Міжнародна фінансова корпорація теж відмінно попрацювали у цьому секторі. Але ще багато належить зробити. Є кілька речей, які український уряд міг би зробити без помітних витрат. По-перше, варто було б надати можливість місцевим об’єднанням власників житла позичати кошти на реалізацію проектів з енергоефективності у житлових багатоповерхівках. По-друге, могло б спрацювати створення приватними банками кредитних пропозицій для підприємств і асоціацій власників помешкань, спрямованих на енергоефективність. Проте, враховуючи величезний масштаб проблеми, український уряд має розглянути підвищення тарифів на газ і вкладення частини отриманих додаткових коштів у широкомасштабні проекти з енергозбереження.

Висновки

Підсумовуючи це все, можна сказати, що енергетична безпека дорівнює національній безпеці. Я дуже й дуже сподіваюся, що в результаті дебатів про шлях свого майбутнього розвитку Україна вибере шлях до енергетичної незалежності. Тимчасові знижки на газ і закордонні позички не розв’яжуть глибинні проблеми цієї країни; а от збільшуючи внутрішній видобуток, розширюючи імпортні альтернативи і покращуючи енергоефективність, Україна може реалізувати свій європейський вибір і стати динамічною сучасною економікою.  Сполучені Штати були і залишатимуться надійним союзником у цих зусиллях.  Я дякую за можливість промовляти до вас сьогодні.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux