Теза про домінування радикальних сил і настроїв в Україні активно використовується Росією у ході антиукраїнської пропаганди. Вона жодним чином не відповідає дійсності. Ця свідома дезінформація вщент розбита результатами голосування на виборах Президента України, коли за представників правих сил сумарно проголосували лише 1,86% виборців (О.Тягнибок – 1,16%, Д.Ярош – 0,7%). Як засвідчили вибори до Європарламенту, підтримка радикальних сил в державах ЄС значно вища.

Новообраний Президент та Уряд України засуджують будь-які прояви ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості. Схвалення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» у травні 2014 року посилило толерантність національного законодавства у сфері недискримінації.

Роль «Правого сектора» у політичному житті держави та його радикалізм надзвичайно перебільшені і багато в чому надумані пропагандистською машиною Росії, яка намагається в суспільній свідомості росіян перетворити Д.Яроша в «другого У.бен Ладена»: персоніфікований образ ворога краще відповідає пропагандистським цілям Кремля.

«Правий сектор» та інші політичні сили не беруть участь у Антитерористичній операції. АТО здійснюється виключно силами МВС, Міноборони та інших компетентних органів України. Усім громадянам України, у т.ч. представникам «ПС», які висловили бажання виконувати свій громадянський обов’язок щодо захисту Батьківщини, надана можливість на абсолютно законних підставах вступити до лав Національної гвардії та підрозділів територіальної оборони України та в складі цих збройних формувань взяти безпосередню участь в АТО. Представники «Правого сектора» здали незаконну зброю та не становлять загрози для мирного населення. Прийняте рішення про перетворення цієї сили у політичну партію сприяє її інституціалізації та відходу від «польової роботи».

Активне використання російськими ЗМІ поняття «бандерівець» у негативному сенсі та його ототожнення з «фашистом» не має під собою ні історичного, ні ідеологічного підґрунтя. Насправді С.Бандера був арештований німецьким Гестапо за проголошення Української держави та з 1941-по 1944 роки провів у концтаборі «Заксенхаузен». Після звільнення він також відмовився співпрацювати з нацистським режимом.

Закиди з боку Росії щодо розгулу антисемітизму в Україні є її черговою брехнею. Єврейська громада України неодноразово спростовувала такі твердження. Зокрема, голова Асоціації єврейських організацій та общин України І.Зісельс заявив про зменшення проявів антисемітизму в Україні за останні роки та назвав російську пропаганду необґрунтованою. Факти відсутності антисемітизму в Україні підтверджені у звіті БДІПЛ та Верховного комісара у справах національних меншин ОБСЄ, а також доповіді стосовно ситуації у сфері прав людини в Україні, підготовленій  Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини.

Саме Росія через пропаганду та дезінформацію сіє зерна ненависті, ксенофобії, антисемітизму у людській свідомості. Підтримка дій В.Путіна щодо України 85,9% росіянами свідчать про ефективність такої політики та налаштованість Росії продовжувати її й надалі. У Росії ультранаціоналістичні настрої та рухи отримують значну підтримку з боку держави. Зараз такі настрої поширилися і на тимчасово окуповану Росією територію України – в Криму найбільше порушень своїх прав зазнають кримські татари та українці.

Російський заклик «захистити права росіян та російськомовних», активно використовуваний для анексії Криму та дестабілізації ситуації на сході України, за своєю суттю та методом втілення відтворює гасла нацистського режиму в Німеччині. Ми знаємо, до чого це призводить, і зараз спостерігаємо схожий процес.

У своїй зовнішньополітичній діяльності Росія спирається на ультранаціоналістичні, неонацистські та праворадикальні політичні сили в Європі. З їхнього боку російське керівництво також отримує необхідну підтримку, у т.ч. й інформаційну. Т.зв. «міжнародними спостерігачами» на «референдумі» щодо статусу Криму виступили представники партій саме такого ідеологічного спрямування. Антиукраїнська кампанія у вигляді мітингів біля посольств України за кордоном з гаслами на кшталт «Зупиніть фашизм в Україні» (відбулося 33 акції в 20 державах світу) організована російською стороною за підтримки партій крайніх ідеологій, окремі з яких фінансово залежні від Росії.