Посольство України в Японії

Київ 07:40

Торговельно-економічне співробітництво

Розвиток торговельно-економічного співробітництва з Японією базується на принципах вільної торгівлі та ринкових відносин. Японія, рушійною силою економіки якої є експорт, є одним з головних адвокатів вільної торгівлі на міжнародній арені, який підтримує всі ініціативи, спрямовані на лібералізацію міжнародних торговельних відносин. Японія має одну з найкращих інвестиційних позицій у світі і є провідним нетто-кредитором, впливовим членом МВФ та Світового банку. Японія входить до складу «Великої сімки», Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та майже всіх інших провідних міжнародних економічних організацій.

Ринок Японії відзначається високими вимогами до якості продукції, значною конкуренцією і великим асортиментом джерел імпорту, тому значних «проривів» на цьому ринку не може бути. Вихід на японський ринок потребує часу – як в плані процедур погодження відповідних сертифікатів, так і в плані завоювання прихильності споживача.

2017 рік відзначився активізацією торговельно-економічного співробітництва з Японією, наближенням обсягів товарообігу до рівня, який домінував у двосторонній торгівлі до російської агресії 2014 р. в Україні, коли відбулося суттєве падіння товарообігу.

За даними Держкомстату України, у 2017 р. загальний товарообіг склав 941,5 млн. дол., що на 27% більше показника за аналогічний період минулого року. Сальдо торгівлі залишається негативним і становило -505,5 млн. дол.

Протягом 2017 р. український експорт товарів до Японії демонстрував зростання на 14% відповідно до минулого року і становив 281,0 млн. дол. Імпорт з Японії засвідчив зростання на 26% відповідно до минулого року і становив 723,5 млн. дол.

(млн. дол. США)

 

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Товарообіг

630,6

906,6

1166,6

1 519,1

1 443,0

839,2

630,3

764,0

941,5

Експорт

111,2

104,8

152,5

320,5

458,4

220,5

243,0

192,0

218,0

Імпорт

519,5

801,8

1014,1

1 198,6

985,0

618,7

387,3

572,0

723,5

Сальдо

-408,3

-697,0

-861,6

-878,1

-536,4

-398,2

-144,3

-380,0

-505,5

 

В українському експорті в Японію традиційно домінувала сировинна продукція з низьким ступенем переробки. Основними експортними позиціями України до Японії у звітному періоді були руди та концентрати залізні (49%); тютюнові вироби (28%); зернові, переважно кормова кукурудза (11%); кольорові метали, переважно алюміній необроблений, титан та вироби з титану (8%); а також хімічні продукти (1%), - які складають загалом близько 97% українського експорту до Японії. Зростання експорту України до Японії у 2017 р. спричинено передусім відновленням вже традиційних поставок кукурудзи для кормової індустрії Японії.

Японський експорт до України сформований, переважним чином, на основі продукції високотехнологічних виробництв, левова частка якої припадає на продукцію машинобудування. Перше місце – автомобілі легкові та інші транспортні засоби (55%). Друге місце  енергетичне обладнання (11%). Третє – оптичні прилади та обладнання (6,4%). Четверте - шини та покришки (4%).

У 2017 році  було погоджено документацію та отримано дозвіл для імпорту до Японії продукції молочної галузі України. Наразі Україна ведене переговори з Японією щодо відкриття ринку останньої для продукції птахівництва України.

Що стосується відкриття доступу на ринок Японії м’яса парнокопитних тварин з України, то це питання майбутнього, яке пов’язано з ініціюванням процедури зняття карантину (на що японська сторона в принципі готова). Ініціювання такої процедури видається можливим після завершення процедури по пташиному м’ясу, на що в кращому випадку можна очікувати у 2019 році.

Прямі іноземні інвестиції з Японії в Україну, станом на жовтень 2017 р., становили 139,2 млн. дол. Зростання у 2017 році становило близько 9 млн. дол. Японські інвестиції головним чином зосереджені у сфері продажу та обслуговування транспортних засобів, виробництво комплектуючих для транспортних засобів, а також у виробництві тютюнової продукції («Джапен Тобако»).

Основною японською інвестиціє за останній час в Україну є завод компанії «Фудзікура» у Львові (індустріальний парк Львова «Рясне 2») з виробництва електрокабельного обладнання для автомобілів, що реалізуються на європейському ринку. Враховуючи позитивну економічну динаміку України, керівництво компанії планує розширити роботу двох основних підприємств у Львівській області, відкритих минулого року, та збільшити штат зайнятих на них працівників. «Фудзікура» запустила  новий завод площею 10 тис. кв. м у м. Немирів, Вінниця. Інша японська компанія «Сумітомо» також планує відкрити завод у Вінниці з виробництва деталей для автомобільної промисловості.

У своїх бізнес-планах японські компанії покладаються на переваги спільного ринку України з ЄС. Слід відзначити зацікавленість японських компаній в інвестуванні у виробництва, продукція яких призначена не лише для внутрішнього ринку, але й для експорту на ринок Європи або для використання у кінцевих європейських продуктах. Сприятливий клімат для розміщення японських інвестицій в Україні забезпечила також Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Японією, укладена у 2015 р.

15-18 березня 2017 року Україну (мм. Київ та Львів) відвідала японська бізнес-місія у складі представників 21-ї провідної компанії під егідою Японської організації зовнішньої торгівлі JETRO на запрошення Офісу залучення та підтримки інвестицій (UkrainrInvest). Члени японської делегації були ознайомлені з інвестиційним потенціалом України та її регіонів.

Вагомим заходом у звітному періоді стало проведення 30 травня 2017 року в Києві 7-го Спільного засідання Координаційної Ради з економічного співробітництва з Японією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Комітету економічного співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу «Кейданрен» за співголовування Першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і  торгівлі України С.Кубіва та Голови ради директорів корпорації «Марубені» Т.Асада. Під час Спільного засідання були здійснені презентації представників сторін та відбувся обмін думками щодо перспективних напрямів співпраці та наявних проблемних питань. В рамках засідання сторони відзначили, що поглиблення співробітництва має включати розвиток інфраструктурних проектів, пасажирських та вантажних перевезень, машинобудування, ІТ-сферу, співпрацю в енергетиці, екологію, агропромисловий комплекс. В рамках заходу відбулася окрема зустріч Президента України П.Порошенка з представниками японського бізнесу.

17 червня 2017 р. відбувся візит Президента Японського агентства міжнародного співробітництва JICA С.Кітаока до України, в рамках якого був проведений огляд проектів, що реалізуються в Україні за підтримкою Агентства, передусім останнього «мегапроекту» реконструкції Бортницької станції аерації в Києві на основі японського пільгового кредиту на суму близько 1 млрд. дол. США.

На виконання домовленостей, досягнутих під час візиту, у листопаді 2017 року відбулося відкриття в Україні представництва Японського агентства міжнародного співробітництва JICA з метою розширення подальшої співпраці по лінії програми «Офіційна допомога розвитку» з реалізації нових проектів, зокрема у сфері інфраструктури та збереження довкілля, із залученням японських кредитно-фінансових ресурсів.

20 вересня в рамках відкриття 72-ї сесії ГА ООН в Нью-Йорку відбулося засідання міністрів закордонних справ ГУАМ, а також 5-та Міністерська зустріч «ГУАМ-Японія» за участі Міністра закордонних справ Японії Т.Коно. Під час зустрічі були обговорені стан та перспективи імплементації Програми співробітництва ГУАМ-Японія, яка визначає пріоритетні сфери розвитку співпраці, такі як торгівля та інвестиції, енергетика, надзвичайні ситуації, туризм, транспорт, культура, сільське господарство, медичне обслуговування та навколишнє середовище. У січні 2017 року в Токіо відбувся також черговий тематичний семінар для експертів держав-членів ГУАМ, присвячений туристичному бізнесу, організований за сприяння МЗС Японії.

Порушень антидемпінгових розслідувань щодо українського імпорту з боку Японії не було. Така практика в Японії є рідкісною.

Перспективними напрямами співпраці з японськими компаніями залишаються впровадження в Україні сучасних енергозберігаючих та екологічно-дружніх технологій у різних секторах економіки – енергетика, промисловість, муніципальний сектор. Залучення японських інвестицій у розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури України, а також аграрного сектора, зокрема його матеріально-технічної бази, є іншим перспективним напрямом співпраці з Японією. Обговорення цих та інших перспектив співпраці має бути складовою наступних двосторонніх українсько-японських контактів.

Посольство приділяє окрему увагу питанню укладення домовленості про пряме регулярне авіаційне сполучення між Україною та Японією. Результати консультацій з японською стороною демонструють в цілому позитивне ставлення Токіо до цієї ідеї. Водночас, рушійною силою укладення такої угоди є комерційна зацікавленість ключових національних авіаперевізників обох країн.