Посольство України в Японії

, Київ 23:48

Науково-технічне співробітництво між Україною та Японією

Розвиток  українсько-японських відносин у науково-технічній сфері (НТС) посідає важливе місце серед основних пріоритетів розбудови усього спектру українсько-японських відносин, особливо у контексті реалізації взаємовигідних проектів та здійснення спільних досліджень між науково-дослідними інституціями обох країн.

З метою започаткування системного довгострокового співробітництва у сфері НТС між нашими країнами 15 лютого 2006 р. у Києві було проведено  Перше (Установче) засідання Українсько-японської комісії з науково-технічного співробітництва, у ході якого сторони виявили зацікавленість до виконання спільних проектів та висловили готовність сприяти розвитку співпраці шляхом  організації спільних семінарів, регулярного обміну  між науковцями та експертами, впровадження науково-дослідних проектів та досліджень, зокрема, у таких пріоритетних сферах, як матеріалознавство, нанотехнології, інформаційні технології, науки про життя (включаючи біотехнологію та радіологію), а також енергозберігаючі технології.

Установче засідання комісії було проведено у відповідності до Угоди між СРСР та Урядом Японії про співробітництво у галузі науки і техніки (10 жовтня 1973р.), Спільної Заяви щодо партнерства у 21-му столітті і Прес-релізу щодо співробітництва між Україною та Японією у галузі науки і техніки (21 липня 2005р.). За результатами засідання було укладено Запис переговорів Першого засідання українсько-японської Комісії з науково-технічного співробітництва.

З 16 по 19 листопада 2011 року українська делегація на чолі з Першим заступником Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Б.В. Гриньовим здійснила візит до Японії для участі у Другому засіданні Спільної українсько-японської комісії з питань науково-технічного співробітництва.

Основна мета проведення заходу - розгляд сучасного стану науково-технічної сфери обох країн і визначення формату майбутньої співпраці, що є свідченням бажання і готовності наших країн плідно розвивати співробітництво у галузі науки і техніки.

Під час засідання було привернуто увагу японських партнерів до чинників, що роблять Україну привабливою у науково-технічній та інноваційній сфері, зокрема, як один з найбільших в Європі науково-промислових комплексів - від космічних досліджень до нано-технологій, а також на додатковому факторі, який наразі набуває особливої ваги та спостерігається з боку Японії – використання практичного досвіду та потенціалу України стосовно ліквідації наслідків аварії на атомній електростанції.

Важливою складовою візиту стала зустріч та переговори української делегації з депутатами Палати представників Парламенту Японії, які у жовтні 2011р. перебували в Україні з метою вивчення досвіду нашої держави у справі подолання та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

6 грудня 2013 р. в Києві відбулося Третє засідання українсько-японської комісії з науково-технічного співробітництва.

У рамках заходу сторони обговорили поточний стан та пріоритетні напрями розвитку науково-технологічної та інноваційної сфер України і Японії, законодавчу базу у цих сферах, міжнародне науково-технологічне співробітництва та стан двостороннього співробітництва між Україною та Японією за напрямами, що становлять спільний інтерес сторін, а саме: дослідження у сфері фізики високих енергій, біотехнологій, наноматеріалів та космічній сфері.

Під час Третього засідання було підписано спільний Меморандум про взаєморозуміння і наукове співробітництво між Державним фондом фундаментальних досліджень (ДФФД) і Японським товариством сприяння науці (JSPS). Окрім того, було підписано протокол щодо реалізації спільної програми, яка передбачає грантову підтримку двосторонніх дослідницьких проектів, тривалістю 2 роки. На підставі вищезазначеного документу ДФФД та JSPS проводитимуть експертизу запитів з оцінкою якості запропонованих проектів, включаючи компетентність і досвід дослідників та очікуванні результати реалізації проектів.

***

Вагомим інструментом плідної співпраці між нашими країнами у науково-технічній сфері є діяльність Українсько-японського центру (УЯЦ) у Києві. У липні 2005 року між Міністерством економіки України та МЗС Японії було підписано відповідну Угоду про реалізацію проекту технічного співробітництва «Українсько-японський центр».

22 травня 2006 р. відбулося підписання Протоколу між Японським Агентством міжнародного співробітництва (ДЖАЙКА) та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» про початок проекту міжнародної технічної допомоги «Українсько-японський центр», а також відбулася презентація Японського центру в структурі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»).

Проект ставить перед собою завдання робити внесок у подальший розвиток української економіки шляхом розвитку людських ресурсів України, де спостерігається просування ринкової економіки, а також шляхом поліпшення обміну між Японією та Україною у сфері зовнішньої торгівлі та бізнесу. Ще однією метою проекту є поглиблення взаєморозуміння та зміцнення дружніх зв’язків між нашими країнами. В Центрі діють курси японської мови та японських мистецтв, проводяться різноманітні заходи, відкрита бібліотека, в якій надаються інформаційні послуги, проводиться діяльність по співробітництву із науковою спільнотою, промисловим сектором та урядовими структурами, а також реалізовуються заходи з науково-технічного та культурного обмінів.

Крім того, УЯЦ надається бізнес-посередництво всім зацікавленим сторонам, а саме: організація запланованих зустрічей для зацікавлених бізнес-сторін; налагодження зв’язків з потенційними бізнес-партнерами в Україні та Японії; надійне висококваліфіковане задоволення B2B маркетингових потреб; створення сприятливих умов для пропозиції власних товарів та послуг.

Перший проректор Ю.І.Якіменко та проректор С.І.Сидоренко Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» перебували в Японії на запрошення JICA у жовтні та липні 2010 р. відповідно. У ході візитів вони провели змістовні зустрічі та переговори в інституціях науково-технічної сфери і відповідних державних установах, зокрема у Токійському, Кіотському університетах, Університеті ООН, Міністерстві освіти, культури, спорту, науки та технологій Японії та Міністерстві закордонних справ, Японському Агентстві міжнародного співробітництва (JICA).

Головною метою візитів була активізація співпраці та подальший розвиток кооперації з Японією в галузі науки і технологій, обговорення та шляхи вирішення питання функціонування Українсько-Японського центру після 2011 року, започаткування спільної наукової діяльності між вченими НТУУ «КПІ» та університетів Японії.

4 жовтня 2013 р., перебуваючи в Японії з робочим візитом з метою участі в роботі десятого щорічного Форуму «Наука та технології у суспільстві» (6-8 жовтня, м.Кіото), ректор НТТУ «КПІ» М.З.Згуровський підписав з Президентом Токійського університету сільського господарства і технологій (Tokyo University of Agriculture and Technology) Тадасі Мацунага Угоду щодо академічного співробітництва та Меморандум про взаєморозуміння між університетами.

З 24 по 30 листопада 2013 р. в Японії перебував проректор НТУУ «КПІ», член-кореспондент НАН України проф. С.Сидоренко з метою ознайомлення з новими технологіями, відвідання і проведення переговорів в інституціях науково-технічної сфери, зокрема, - Японському агентстві з міжнародного співробітництва (JICA), центрі Дослідницького інституту природничих наук RIKEN (Spring-8 Center), Токійському університеті сільського господарства та технологій, корпорації RIGAKU, яка є лідером на світовому ринку рентгенівського обладнання для наукових досліджень і промисловості. 

***

Впродовж останніх років японські організації науково-технічного спрямування здійснюють співпрацю з українськими вченими та науковцями в рамках виділення відповідних грантових програм. Понад 30 установ НАН України виконують спільні наукові проекти, проводять планові дослідження в рамках прямих міжінститутських угод, працюють на лабораторних базах науково-технічних центрів обох країн в галузі матеріалознавства, інформатики, фізики, хімії, біотехнології та біоінформатики, екології тощо.

Важливим аспектом цільової допомоги нашій державі з боку Уряду Японії залишається проведення стажувань та участь українських фахівців з різних міністерств та відомств у навчальних програмах JICA, здійснення японськими спеціалістами окремих досліджень на прохання української сторони. За останні 4 роки стажування на тренінг-курсах JICA пройшли близько 30 українських фахівців в галузі геології,  охорони навколишнього середовища, статистики та зовнішньої торгівлі.

За сприяння Японського центру обміну в сфері науки та технологій (JISTEC) понад 35 українських аспірантів та вчених проходили стажування за контрактами у різних провідних науково-технічних установах Японії, зокрема у м.Цукуба. За інформацією керівництва центру, вони мають високий освітньо-кваліфікаційний рівень та науковий потенціал, користуються повагою серед колег та мають позитивні відгуки з місця роботи. Все це обумовлює зацікавленість японської приймаючої сторони у більш широкому залученні на роботу та стажування українських фахівців.

Понад десяти років реалізуються багатопланові програми досліджень медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Нагасакським університетом, Інститутом вивчення захворювань, пов’язаних з вибухом атомної бомби та Національним центром радіаційної медицини АМН, Інститутом ендокринології ім. В.Комісаренка НАН України.

У рамках офіційного візиту Президента України до Японії у січні 2011 р. відбулося відвідання Кіотського університету - одного з найбільш елітарних та провідних ВНЗ Японії, де В.Ф.Янукович мав зустріч з Ректором університету Х.Мацумото та виступив перед студентсько-викладацьким складом університету. Крім цього, фахівці Університетського Центру досліджень IPS-клітин, очолюваного професором С. Яманака, провели для української делегації презентацію нових технологій, які допомагають у боротьбі з онкологічними захворюваннями. У свою чергу професор С.Яманака зазначив, що очолюваний ним Центр зацікавлений у співпраці з українськими науковими закладами, зокрема -  з Інститутом онкології Національного інституту раку України.

З 8 по 12 липня 2012 року відбувся візит в Україну японської делегації на чолі із Заступником міністра освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії паном К.Фуджікі до України з метою обговорення перспектив розвитку українсько-японського співробітництва у науково-технічній сфері.

11 липня 2012 р. відбулася зустріч Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України В.Семиноженка з японською делегацією. Учасники зустрічі обговорили питання співробітництва країн у науково-технічній сфері, його перспективи та формат. Найбільш перспективними напрямками подальшого співробітництва сторони визнали фізику, матеріалознавство та науки про космос.

У березні 2013 р. Голова і засновник міжнародного «STS Форум» (Форум «Наука і технології в суспільстві»), колишній міністр фінансів Кодзі Омі відвідав Київ, де зустрівся з Міністром освіти і науки України Д.Табачником, Головою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України В.Семиноженком, відвідав вищі навчальні заклади, зокрема, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут».

У жовтні 2013 р. на базі Одеського національного політехнічного університету за участю Першого заступника Міністра освіти і науки України Є.Суліми, Голови Державної служби інтелектуальної власності України М.Ковіня, заступника Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації В.Івченка відбулася Міжнародна українсько-японська конференція з питань науково-промислового співробітництва. Мета конференції - дослідження можливостей та правових меж іноземного інвестування в інноваційні проекти національного виробництва, демонстрація японським учасникам форуму науково-практичного потенціалу вітчизняних вищих навчальних закладів.

Численну японську делегацію на конференції представляли заступник Міністра освіти, культури, спорту, науки та технології Ф.Кандзі, президент Агентства з науки та технологій Японії (JST) Н.Мічіхару, виконавчий директор Агентства з науки та технологій Японії О.Мічіо.

Майже 50 ВНЗ України представили японським ученим, бізнесовим колам, підприємцям та промисловцям вагомий науково-технічний доробок – результати досліджень, діючі моделі виробничих технологій, проекти вдосконалень діючих систем тощо. Зацікавлені сторони обговорили питання майбутнього співробітництва, проблеми інтелектуальної власності, можливі варіанти трансферу технологій, венчурного інвестування в університетські наукові доробки, перспективи та способи просування інновацій у виробництво тощо.

Є.Суліма наголосив на необхідності підготовки нової угоди про співробітництво в науково-технічній сфері між Україною та Японією, зауваживши, що досі взаємини регулюються угодою від 10 жовтня 1973 р. між СРСР та Японією.  

***

24 серпня 2005 року з космодрому Байконур було проведено пуск ракети-носія „Дніпро” із двома японськими космічними апаратами. Власником двох супутників і замовником пуску виступило Японське аерокосмічне агентство (JAXA). Супутник OICETS (Optical Inter-orbit Communication Engineering Satellite, масою 570 кг) було створено компанією „NEC Toshiba Space System”, що має на борту експериментальну апаратуру міжсупутникового лазерного зв'язку. Інший супутник INDEX (Innovative technology Demonstration Experiment, масою 70 кг) було створено в Інституті космосу та астронавтики, підрозділі ДЖАКСА, і призначений для наукових досліджень навколоземного середовища полярного сяйва. Пускові послуги були забезпечені Міжнародною компанією „Космотрас”, засновниками якої є українські підприємства ДКБ „Південне”, „Південмашзавод” та ВАТ „Хартрон”.

2 липня 2010 р. в Україні перебувала делегація Японії у складі представників Токійського університету, Університету Сінсю та компанії NPO InterCos, яка ознайомила НКАУ з діяльністю Токійського університету у сфері розроблення наносупутників та виявила зацікавленість у виконанні спільних проектів. У ході переговорів було відзначено, що спільне проектування та експлуатація мікро/нано супутників є доцільним і перспективним напрямком розширення українсько-японського співробітництва в сфері космічної діяльності. Було прийнято рішення щодо опрацювання можливості надання проекту створення наносупутника ДЗЗ статусу офіційного українсько-японського проекту.

1 жовтня 2010 р. під час аерокосмічного салону «Авіасвіт–ХХІ» підписано «Меморандум про наміри щодо реалізації спільного проекту стосовно проектування та експлуатації мікро/наносупутників ДЗЗ» з метою відпрацювання технологій та проведення досліджень навколишнього природного середовища, ґрунтів, сільськогосподарських ресурсів тощо.

18 червня 2012 року Державне космічне агентство України відвідала японська делегація компанії NPO InterCos та Токійського університету. Під час зустрічі було обговорено питання започаткування українсько-японського співробітництва за напрямом «Екологічний моніторинг районів навколо Чорнобилю та Фукусіми за допомогою мікросупутників». Обидві сторони висловили зацікавленість у зазначеному виді співробітництва та попередню готовність до його здійснення.

6 березня 2013 року в Токіо було підписано Угоду про співробітництво між міжнародним Центром космічного права при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України та дослідницьким Центром космічного права Університету Кейо (Keio Advance Research Center for Space Law).

У листопаді 2013 р. делегація Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) відвідала Державне космічне агентство України з метою обговорення перспектив розвитку українсько-японського співробітництва у космічній сфері. Японська сторона висловила зацікавленість в участі у проекті «Іоносат» щодо глобального моніторингу динамічних процесів в іоносфері.

20 червня 2014 р. проведено запуск двох невеликих супутників з метою моніторингу змін навколишнього середовища та стану довкілля навколо зон Чорнобильської АЕС та АЕС «Фукусіма-1». Супутники Hodoyoshi-3 і Hodoyoshi-4 розроблені японськими спеціалістами Аерокосмічного Центру передових технологій Токійського університету. Запуск відбувся за допомогою української ракети-носія «Дніпро» з космодрому в місті Ясний Оренбурзької області РФ. Проектом управляє міжнародна російсько-українська космічна компанія «Космотрас» (ISC Kosmotras). Супутники будуть проводити фотографування, заміряти рівень радіації і регулярно отримувати іншу необхідну інформацію з двох аварійних атомних електростанцій і прилеглих районів.